Стислий огляд

28 вересня 2024 року Анастасія Павленко, 23-річна мати двох дітей, їхала на велосипеді на зустріч у місті Херсон на півдні України, неподалік від лінії фронту з російськими військами. Раптом вона побачила, як з даху будинку злетів дрон і почав її переслідувати. Дрон слідував за Анастасією майже 300 метрів. Коли жінка під'їхала до Антонівського мосту, дрон скинув боєприпас, який впав на землю неподалік неї та вибухнув, поранивши її у шию, ногу та ребро. Як Анастасія згадувала пізніше, перебуваючи у шоковому стані, вона продовжувала їхати на велосипеді, закривавлена і зі спущеними шинами, в напрямку підземного переходу.

Дослідники Human Rights Watch верифікували два відео з кадрами з дрона, який атакував Анастасію, що були оприлюднені на пов’язаних з російськими військовими телеграм-каналах. На одному з відео видно, як вона їде на своєму велосипеді, виляючи по дорозі, а дрон летить за нею щонайменше протягом 13 секунд. Приблизно за 50 метрів до підземного переходу через міст дрон скидає боєприпас, який детонує за кілька метрів ліворуч від Анастасії. Вона, все ще на велосипеді – як стало відомо пізніше, вже поранена, – продовжує рухатися до переходу. Через кілька секунд відео переривається.

Як розповіла Анастасія, їй надали першу медичну допомогу та відвезли до лікарні у сусідній Миколаївській області, де лікарі прооперували її зламану ногу. На момент розмови дослідників Human Rights Watch з Анастасією наприкінці листопада у неї в шиї досі залишався металевий уламок, який хірургам не вдалося видалити. Після цього обстрілу Анастасія так і не повернулася до Херсона. «Якби не дрони, я б і досі там жила», – каже вона.

Атака на Анастасію Павленко – лише один із кількох сотень нападів на цивільних осіб та цивільні об'єкти в Херсоні, здійснених російськими військовими з червня 2024 року з використанням невеликих, легко маневрених дронів-квадрокоптерів, озброєних вибуховою зброєю, зокрема гранатами і протипіхотними мінами, а також запалювальними боєприпасами. Дрони передають прямі відеопотоки назад своїм операторам, які керують польотом дронів та застосуванням зброї зі смертоносною точністю на відстані до 25 кілометрів.  

Місто Херсон розташоване на півдні України, на правому (північному) березі річки Дніпро, яка стала топографічним розділом між українськими та російськими військами в цьому регіоні. Дніпровський район міста та прилегле передмістя Антонівка розташовані на правому березі Дніпра.

У березні 2022 року російські війська захопили Херсон. Місто було окупованим до листопада 2022 року, коли українські збройні сили повернули контроль над Херсоном та частиною території Херсонської області. Під час окупації російські військові вчиняли злочини проти цивільного населення міста. Після витіснення російських військ з Херсона вони зайняли позиції за кілька кілометрів на південь на лівому (південному) березі Дніпра, звідки продовжують обстрілювати місто з артилерії та завдавати по ньому авіаударів.

Українські військові розміщені в Херсоні по всьому місту, зокрема, в Антонівці та Дніпровському районі. Зі своїх позицій вони ведуть вогонь по російських позиціях, в тому числі по російських дронах, що залітають у місто. Українські військовослужбовці також допомагають поліції та рятувальникам у районах, які найчастіше потерпають від атак дронів, та беруть участь в евакуації мирних жителів та розмінуванні місцевості.

Human Rights Watch задокументувала щонайменше 45 ударів російських дронів в Антонівці та Дніпровському районі, які, як видається, були навмисно спрямовані проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, включно з об’єктами інфраструктури. У восьми випадках Human Rights Watch підтвердила свідчення очевидців відеозаписами атак з дронів, що були розміщені на пов’язаних з російськими військовими телеграм-каналах. Відео цих та інших атак на цивільних осіб та цивільні об'єкти показують, що характер цілі був відомий оператору дрона, що вказує на навмисний характер атаки.

Усі описані у цьому звіті атаки дронів були здійснені з використанням дронів-квадрокоптерів. На відміну від великих дронів, які раніше використовувалися в зонах конфлікту, квадрокоптери більш маневрені, мають значно менший радіус дії, але при цьому є відносно недорогими і часто доступними у вільному продажі. Квадрокоптери можуть вертикально злітати та приземлятися, переслідувати швидкісні транспортні засоби, пролітати у вузьких місцях, і при цьому нести боєприпаси невеликого розміру. Багато зі згаданих у цьому звіті квадрокоптерів мають розмір менше 40 сантиметрів по діагоналі та можуть керуватися за допомогою смартфона або портативного контролера. Дальність їхнього польоту зазвичай становить від 5 до 25 кілометрів.

З червня 2024 року російські війська збільшили використання квадрокоптерів для атак на цивільних та цивільні об'єкти у Херсоні. За даними виконавчого комітету Херсонської міської ради, з 1 травня по 16 грудня 2024 року внаслідок атак дронів у Херсоні загинули 30 цивільних осіб, щонайменше 486 зазнали поранень. Під час підготовки цього звіту атаки тривають.

Російські військові обстрілювали цивільних з квадрокоптерів, коли ті їхали на велосипеді, як Анастасія Павленко, йшли пішки, пересувалися автомобілем, їхали на роботу і з роботи громадським транспортом, а також перебували вдома. Вони цілили у медичні заклади, машини швидкої медичної допомоги та персонал, зокрема рятувальників, які були задіяні у ліквідації наслідки попередніх атак дронів на цивільне населення. Також російські збройні формування наносили удари з дронів по продуктових магазинах і транспортних засобах, що доставляли туди продукти, тому власники були змушені зачинити майже всі магазини у постраждалих районах. Атаки дронів на об'єкти газо-, водо- та електропостачання, а також на муніципальних працівників, які намагалися усунути пошкодження, ще більше обмежили доступ мешканців до базових послуг. Ці атаки також перешкоджають зусиллям зі знешкодження протипіхотних мін та інших вибухонебезпечних залишків війни.

Ці атаки спричинили загибель і поранення серед цивільного населення та поширили повсюдний страх серед мешканців Херсона, а також змусили жителів тікати в райони, що знаходяться далі від лінії фронту та глибше в місто Херсон. Ті, хто залишився – переважно це люди похилого віку та ті, кому важко евакуюватися, – бояться залишати свої домівки. Вони розповідають, що перебуваючи на вулиці вони постійно прислуховуються до дзижчання дронів над головою, озираються навколо в пошуках потенційного укриття під деревами та шукають під ногами протипіхотні міни, які могли бути скинуті дронами раніше.

Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, також відомими як закони війни, заборонені навмисні атаки на цивільних осіб та цивільні об'єкти. Попри це, російські військові, використовуючи дрони, часто обирали цілями атак цивільних жителів, їхнє майно та об'єкти цивільної інфраструктури у Херсоні. Російські дрони озброєні забороненими протипіхотними мінами, використовуються для атак із застосуванням запалювальної зброї у населених пунктах, що є незаконним. Такі атаки, якщо їх розглядати окремо, порушують закони та звичаї війни, а в разі вчинення їх зі злочинним наміром, становлять воєнні злочини. Розглянуті в сукупності та з часом, атаки, як видається, є частиною очевидної російської стратегії, основною метою якої є поширення терору серед цивільного населення.

Також Human Rights Watch дійшла висновку, що російські війська скоїли явні злочини проти людяності в Херсоні, атакуючи цивільне населення дронами-квадрокоптерами. Ці атаки призвели до вбивств або навмисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди психічному або фізичному здоров'ю та були здійснені в межах широкомасштабного нападу на мирних жителів Херсона і, вочевидь, були продовженням загальної російської політики щодо здійснення таких нападів.

Здатність російських збройних сил озброювати відносно недорогі та доступні на ринку дрони для здійснення незаконних атак свідчить про нагальну необхідність пошуку ефективних шляхів забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права, в тому числі шляхом судового переслідування за воєнні злочини. Уряди, спільно з комерційними компаніями-виробниками дронів, мають розробити та впровадити заходи для запобігання або мінімізації використання їхніх дронів у незаконних бойових цілях.

Висновки Human Rights Watch ґрунтуються на інтерв’ю з 59 респондентами, більшість з яких були проведені особисто в Херсоні, Україна, в листопаді 2024 року, а решта – дистанційно в період з жовтня 2024 року по березень 2025 року. Серед цих людей 36 є потерпілими та свідками атак російських дронів. Крім того, Human Rights Watch проаналізувала 83 відеозаписи атак дронами, завантажені на пов’язані з російськими військовими телеграм-канали, а також зроблені свідками та передані дослідникам відео та фотографії. У квітні 2025 року Human Rights Watch надіслала російському урядові листа з коротким викладом своїх висновків і низкою відповідних запитань. На момент завершення роботи над публікацією цього звіту відповіді на нього ми так і не отримали.

Human Rights Watch ідентифікувала вироблені трьома різними компаніями квадрокоптери, які російські військові використовували для атак на цивільне населення в Херсоні: це дрони двох китайських виробників, DJI та Autel, а також одна модель, що виробляється названої на честь Судоплатова російськоюї компанією названою іменем Судоплатоваї, яка називає себе «волонтерською організацією». І DJI, і Autel у своїх відповідях на листи Human Rights Watch визнали поінформованість про бойове застосування російськими збройними силами їхніх дронів, проте підкреслили, що таке використання несумісне з політикою їхніх компаній, і надали інформацію про заходи, яких вони вживають для уникнення потенційного використання їхніх дронів у таких цілях.

У середині 2024 року телеграм-канали, які, вочевидь, пов'язані з російськими військовими або підтримують їх, а також окремі російські військові підрозділи все частіше оприлюднювали відео атак дронів на транспортні засоби та людей у Херсоні. Також було опубліковано карти, на яких червоним кольором були позначені зони, зокрема Антонівка та Дніпровський район, де все ще проживало багато цивільних осіб. У повідомленнях йшлося про те, що ці «червоні зони» є територіями, в межах яких російські військові будуть атакувати будь-який транспортний засіб, що рухається, і тому їх слід вважати небезпечними для цивільного населення. Такі повідомлення не є законними попередженнями, оскільки у них помилково припускається, що цивільне населення може бути законною ціллю. Цивільні особи в районах бойових дій залишаються повністю захищеними від нападу, і наступаючі сили повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути втрат серед цивільного населення та майна. Це включає скасування атаки, коли стає очевидним, що ціллю є цивільний об'єкт..

Застосування Росією озброєних квадрокоптерів в Антонівці та Дніпровському районі ускладнило доступ цивільного населення до основних товарів та послуг, зокрема продуктів харчування, медичних послуг та послуг рятувальників. Місцеві жителі розповіли Human Rights Watch, що з червня 2024 року російські дрони завдавали ударів по продуктових магазинах в Антонівці та Дніпровському районі, через що вони мусили припинити роботу. До листопада більшість із них закрилися або переїхали в безпечніші місця, внаслідок чого мешканці змушені долати великі відстані, в тому числі через «червону зону», щоб придбати основні товари та отримати інші базові послуги, наражаючись на ще більший ризик потрапити під удари дронів або під обстріл.

Медики та працівники швидкої медичної допомоги зазначили, що ці атаки серйозно вплинули на можливість людей отримати медичну допомогу, зокрема для тих, хто зазнав поранень внаслідок російських обстрілів. Російські військові також використовували дрони для атак на рятувальні та пожежні машини, які ліквідовували наслідки загоряння та інших надзвичайних ситуацій у цих районах.

Також російські дрони обстрілюють громадський транспорт, пошкоджуючи його та травмуючи водіїв. Один із місцевих жителів розповів, що з жовтня 2024 року автобуси перестали їздити в більшу частину Антонівки через ризик обстрілів.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомив Human Rights Watch, що з травня до середини грудня було щонайменше 24 атаки російських дронів на об'єкти газо-, водо- та електропостачання. За цей же період в результаті атак російських дронів загинули або зазнали поранень щонайменше п'ять працівників комунальних служб, які намагалися усунути пошкодження на об'єктах водопостачання. За наданими виконавчим комітетом даними, в цілому атаки завадили працівникам комунальних служб відремонтувати 37 таких об'єктів.

Деякі мешканці вирішили більше не їздити на машині, але кажуть, що відмова від автомобіля є також ризикованою. Настя, фельдшерка швидкої допомоги, яка живе в Антонівці, розповіла:

Я використовую велосипед і більше не їжджу на машині, бо автомобілі всіх моїх сусідів вже пошкоджені... Але дрони полюють і на велосипедистів... Люди намагаються менше їздити до магазинів. Там, де я живу, немає магазинів і [немає] можливості доставити сюди товари.

Як розповідають багато місцевих жителів, щоб звести до мінімуму ризик ушкоджень, вони намагаються якомога менше виходити з дому. Але навіть якщо вони не чують звуків дронів над головою, вони все одне наражаються на ризик наступити на скинуті з дронів протипіхотні міни, додають вони.

Місцеві мешканці зазначають, що обстріли та загроза використання дронів значно вплинули на їхнє психічне здоров'я. Подружжя Валерій Сухенко та Анастасія Русол зазнали поранень внаслідок атаки дрона на їхній будинок 17 листопада. Обидва сказали, що внаслідок обстрілу отримали серйозні психологічні травми. Валерій розповів, що його мучать нічні кошмари. А Анастасія зазначила: «Починаю щось робити, але потім просто кидаю. Я дезорієнтована і розгублена». 

Через атаки дронів та спричинені ними наслідки мирні жителі вимушені виїжджати з цих районів. За даними виконавчого комітету Херсонської міської ради, з травня по грудень 2024 року кількість жителів Антонівки скоротилася з 4 570 до 2 300. Найбільше скорочення чисельності населення відбулося у листопаді та грудні, коли з 4 000 мешканців, що залишилися, 1 700 виїхали до інших місць.

Російські війська повинні негайно припинити будь-які незаконні атаки дронами на цивільних жителів і цивільні об'єкти, зокрема із застосуванням заборонених боєприпасів. Держави зобов'язані розслідувати причетність до воєнних злочинів осіб, які перебувають у складі їхніх збройних сил або на їхній території, і належним чином переслідувати винних. Human Rights Watch не відомо про будь-які зусилля російського уряду щодо достовірного розслідування або припинення атак на цивільних осіб та цивільні об'єкти.

 

Рекомендації

Росії

• Повною мірою дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо заборони нападів на мирних жителів і цивільні об'єкти; нападів, які не розрізняють між цивільними та військовими цілями; нападів, які можуть заподіяти шкоди цивільному населенню, неспівмірної з очікуваною військовою перевагою.

• Як того вимагають норми міжнародного гуманітарного права, вживати всіх можливих запобіжних заходів для мінімізації шкоди мирним жителям і цивільним об'єктам, зокрема, за можливості, завчасно попереджати про атаки.

• Забезпечити проходження усіма операторами дронів належного навчання з міжнародного гуманітарного права та їх обізнаності про покарання у разі порушення його норм.

• Не використовувати під час атак дронів заборонену на міжнародному рівні зброю, зокрема протипіхотні міни, та приєднатися до Конвенції про заборону протипіхотних мін від 1997 року.

• Забезпечити ведення усіма підрозділами, які використовують дрони, бортових журналів польотів і надавати доступ до них будь-яким наглядовим органам у збройних силах або відповідним органам влади, які мають повноваження розслідувати законність атак.

• Сприяти проведенню незалежних і неупереджених розслідувань за фактами порушень законів і звичаїв війни, зокрема випадків, про які йдеться у цьому звіті.

• Оприлюднювати інформацію про те, по яких військових цілях передбачалися удари, що призвели до жертв серед цивільного населення, а також про обстріли, що прямо чи опосередковано завдали шкоди цивільній інфраструктурі та іншим об'єктам, що перебувають під захистом.

• Оприлюднювати результати розслідувань атак, що призвели до жертв серед цивільного населення, та вживати дисциплінарних заходів або притягувати до кримінальної відповідальності у разі виявлення порушення закону.

• Забезпечити швидку та належну компенсацію цивільним особам та їхнім сім'ям за загибель, поранення та пошкодження майна внаслідок незаконних ударів. Розглянути можливість ex gratia (добровільних) виплат цивільним особам, які постраждали від ударів, незалежно від того, чи були вчинені правопорушення.

Україні

• Надавати працівникам екстрених служб, волонтерам та представникам інших цивільних професій, які працюють у зонах ймовірних атак російських дронів, засоби індивідуального захисту, які можна було б чітко відрізнити від українського військового спорядження.

• У разі використання цивільних транспортних засобів у службових цілях у населених пунктах, де найчастіше відбуваються атаки російських дронів, вживати заходів для того, щоб такі транспортні засоби чітко відрізнялися від інших цивільних транспортних засобів.

• Під час використання дронів повною мірою дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. У разі бойового використання українськими військовими дронів не застосовувати заборонену нормами міжнародного права зброю, наприклад, протипіхотні міни.

Всім країнам

• Розглянути можливість запровадження адресних санкцій проти вищих посадових осіб і командирів, які можуть бути причетними до серйозних порушень норм міжнародного гуманітарного права та права прав людини.

• Сприяти проведенню міжнародних та національних розслідувань та притягненню до відповідальності за принципом універсальної юрисдикції осіб, причетних до скоєння серйозних злочинів в Україні, якщо це доречно та доцільно.

• Публічно підтримати роботу Міжнародного кримінального суду у розслідуванні подій в Україні. Відстоювати незалежність суду, публічно засуджувати та протидіяти спробам втручання в його роботу або залякування його посадових осіб та тих, хто співпрацює з установою.

• Сприяти зусиллям, спрямованим на досягнення справедливості та відшкодування збитків потерпілим шляхом виплати репарацій, зокрема в рамках роботи міжнародної Компенсаційної комісії для України, створеної при Раді Європи.

• Відкинути можливість амністії за серйозні порушення норм міжнародного права, включно з воєнними злочинами та злочинами проти людяності, на будь-яких мирних переговорах;

• Забезпечити органи влади у районах, де відбуваються атаки з використанням дронів, системами для безпечного вилучення та знешкодження їх залишків, зокрема нерозірваних боєприпасів, у тому числі у випадках, коли дрон не повертається до місця розташування оператора.

• Забезпечити ведення повних бортових журналів польотів дронів у військових операціях і надавати доступ до них будь-яким наглядовим органам у збройних силах або відповідним органам влади, які мають повноваження розслідувати законність таких операцій.

• Надавати слідству доступ до бортового журналу дронів під час проведення розслідувань атак.

• Надалі допомагати Україні у проведенні робіт з розмінування та інформування населення про пов’язані ризики, а також підтримувати зусилля з евакуації цивільного населення з зони бойових дій; надавати медичну, соціальну та іншу допомогу постраждалим внаслідок бойових дій мирним жителям та забезпечувати задоволення їхніх основних гуманітарних потреб.

Компаніям-виробникам дронів

• Запровадити процедуру, за допомогою якої громадськість може повідомляти компанії про випадки використання дронів у збройних нападах, зокрема, у ймовірних незаконних атаках.

• Повідомляти авторизованим роздрібним продавцям про випадки бойового використання дронів, зокрема для незаконних атак, та вимагати від авторизованих роздрібних продавців у рамках договірних угод вживати заходів у відповідь на повідомлення про використання їхніми клієнтами дронів для незаконних збройних атак, у тому числі шляхом проведення консультацій з клієнтами щодо того, як таке застосування порушує умови використання або продажу, та обмеження будь-яких майбутніх продажів з метою запобігання ризику подальшого використання дронів у незаконних атаках.

• Задовольняти запити національних, регіональних або міжнародних судових органів про допомогу з розшифруванням бортових журналів або вирішенням інших технічних питань, що виникають під час розслідувань потенційно незаконних атак з використанням дронів.

• Надавати технічну інформацію та співпрацювати з урядами, які розробляють нові норми використання дронів, пристосованих для транспортування зброї.

 

Методологія

Під час підготовки цього звіту Human Rights Watch провела інтерв’ю з 59 людьми. Більшість інтерв’ю були проведені особисто в Херсоні в листопаді 2024 року, решта – дистанційно в період з жовтня 2024 року по березень 2025 року. Серед них 36 осіб є потерпілими та свідками атак російських дронів. Також дослідники Human Rights Watch поспілкувалася з рятувальниками та медиками, які надавали допомогу потерпілим після атак дронів, працівниками комунальних служб, представниками органів місцевого самоврядування постраждалих районів міста та обласної державної адміністрації, а також місцевими журналістами.

Інтерв'ю проводилися переважно українською мовою за допомогою перекладачів, а також англійською.

Дослідники повідомляли всім опитуваним про мету та добровільний характер інтерв'ю, а також про те, як Human Rights Watch використовуватиме отриману інформацію. Ми одержали згоду від усіх респондентів, які усвідомлювали, що не отримають ніякої компенсації за свою участь. Імена деяких респондентів були замінені на ініціали, які не відповідають їхнім справжнім іменам, з метою захисту їхнього приватного життя.

14 квітня 2025 року Human Rights Watch надіслала російському урядові листа з коротким викладом своїх висновків і переліком запитань до російського уряду; у травні Human Rights Watch надіслала повторного листа з проханням про відповідь. На момент завершення підготовки цього звіту до публікації відповіді на нього ми так і не отримали.

З листопада 2024 року по квітень 2025 року Human Rights Watch надсилала листи до різних органів влади України із запитаннями, пов’язаними з цими атаками. Було отримано дві відповіді, відповідну інформацію з яких включено до звіту.

Human Rights Watch надіслала листи двом китайським компаніям-виробникам та постачальникам комерційних дронів, DJI та Autel, а також російській групі «Судоплатов». Їхні вироби були використані під час атак на цивільних осіб. DJI та Autel відповіли на запити Human Rights Watch у квітні. Повні тексти листів наведені у додатку та включені до звіту. На момент завершення підготовки звіту до публікації Human Rights Watch не отримала відповіді від групи «Судоплатов». 

Human Rights Watch проаналізувала 84 відеозаписи атак дронів, завантажені на пов'язані з російськими військовими телеграм-канали. Ми проаналізували 60 відео та фотографій, зроблених свідками та переданих дослідникам. Також ми проаналізували 21 фотографію та сім відеороликів, викладених у соціальних мережах. Відповідно до нашої стандартної методології, кожне відео та фото, яке проаналізували дослідники відкритих джерел Human Rights Watch, потім переглянули співробітники з досвідом візуальної верифікації. Щоб визначити локацію кожного відео та фото, дослідники співставляли помітні об'єкти на місцевості з наявними супутниковими знімками, фотографіями вулиць або іншими візуальними матеріалами. Для визначення часу зйомки за можливості представники Human Rights Watch враховували положення сонця та тіней на відео та фотографіях. Використовуючи різні пошукові системи для зворотного пошуку зображень, дослідники переконалися, що жоден з цих матеріалів не з'являвся в Інтернеті до дати публікації.

Human Rights Watch запровадила спеціальні терміни, щоб розрізняти аудіовізуальний контент, який ми проаналізували, та аудіовізуальний контент, який ми також верифікували. У звіті Human Rights Watch використовує термін «переглянули, ознайомилися» коли йдеться про контент, який був переглянутий, але не пройшов кілька перевірок. Ми використовуємо термін «проаналізований» для позначення контенту, який пройшов перевірку та видається достовірним і для якого ми підтвердили деякі, але не всі часові, географічні або контекстуальні аспекти. Термін «верифіковані» ми вживаємо стосовно відео або фотографій, для яких ми змогли підтвердити місце, час та обставини, в яких вони були зроблені.

Human Rights Watch зберігла фотографії та відеоматеріали, на які містяться посилання у звіті. Там, де це можливо, Human Rights Watch включила прямі посилання на дописи в соціальних мережах у відповідні виноски. Human Rights Watch не надавала посилань на онлайн-контент, який може становити загрозу для безпеки тих, хто бачить його зміст, або тих, хто його оприлюднив. Human Rights Watch також не додавала посилання на матеріали, які можна вважати надто образливими, щоб зберегти гідність зображених на них людей і звести до мінімуму вплив насильницького та образливого контенту на читачів.

Дослідники проаналізували низку пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналів, приділяючи особливу увагу російським військовим операціям у Херсоні. Телеграм є основним засобом обміну нецензурованими відео та фотографіями для російських підрозділів, які беруть участь у війні. З цих каналів дослідники відібрали відео, які, судячі з конкретних критеріїв, зокрема за наявністю будівель та специфічними ознаками ландшафту, були зняті саме в місті, а не в інших частинах регіону. Більшість знайдених дослідниками відео з ударами російських дронів у Херсоні були оприлюднені на перелічених нижче телеграм-каналах.

Human Rights Watch класифікувала переглянуті відеозаписи відповідно до того, чи були в них показані атаки на людей, транспортні засоби, будинки або служби. Ми не досліджували атаки дронів на очевидні військові цілі. У багатьох випадках ми не змогли визначити, чи уражені внаслідок ударів цивільні об'єкти, зокрема, транспортні засоби або будинки, використовувалися цивільними особами. Часто це було пов'язано з тим, що на відео не вистачало контекстуальної інформації, наприклад, про людей та їхній одяг, або ж відео було поганої якості.

За можливості, Human Rights Watch визначала тип дрону, задіяного в кожному конкретному відео, представленому в цьому звіті. Дослідники порівнювали елементи інтерфейсу дрону, такі як міні-мапа, шрифт та інші текстові елементи, з відомими зразками, опублікованими виробниками дронів на їхніх веб-сайтах або сторінках у соціальних мережах.

Телеграм-канали, пов'язані з російськими військовими

Більшість переглянутих дослідниками Human Rights Watch відеозаписів атак дронів були оприлюднені на перелічених нижче телеграм-каналах. Human Rights Watch не вдалося встановити особу чи осіб, які стоять за цими каналами.

Телеграм-канал «От Мариуполя до Карпат»

Канал «От Мариуполя до Карпат» – це пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал, створений орієнтовно 5 червня 2022 року. Тоді ж його власник або власники почали розміщувати дописи про російську окупацію Херсона. На момент підготовки цього звіту канал мав понад 50 000 підписників. Він регулярно публікує повідомлення про російські військові операції в місті та області. На каналі проходять кампанії зі збору коштів на військову техніку, зокрема і на закупівлю дронів, для конкретних російських підрозділів у Херсонській області. Канал був основним джерелом розповсюдження багатьох відеозаписів атак дронів у Херсоні.

Телеграм-канал «Днепр»

Телеграм-канал «Днепр» – це пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал, створений 19 листопада 2021 року. На момент підготовки цього звіту мав понад 35 000 підписників. В описі каналу вказано, що він є офіційним каналом російського угруповання «Днепр». За наявними даними, це угруповання було створене у 2023 році та відповідає за операції російської армії у Херсонській області.  

Телеграм-канал «Хабр»

Телеграм-канал «Хабр» – це пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал, створений 8 вересня 2024 року. На момент підготовки цього звіту мав понад 13 000 підписників. В публікаціях на каналі стверджувалося, що його веде оператор дрона з підрозділу дронів під назвою «Хабр» російських збройних сил. Згідно з інформацією на каналі, підрозділ був створений в травні 2024 року під командуванням 18-ї загальновійськової армії. На початку березня 2025 року канал змінив назву з «Хабр» на «Суета», і тоді ж було створено другий телеграм-канал під іменем користувача Хабр. Ті, хто стоять за обома каналами, опублікували численні відео з дронів, що демонструють російські атаки в Херсоні.

Телеграм-канал «Моисей»

Телеграм-канал «Моисей» – це пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал, створений 10 вересня 2022 року. На момент підготовки цього звіту мав понад 66 000 підписників. Він пов'язаний з операціями російських військових дронів, а особа або особи, які стоять за акаунтом, публікують пости про Херсон з моменту створення каналу.

 

Довідка

2 березня 2022 року російські війська захопили місто Херсон, розташоване на правому (північному) березі Дніпра[1]. Місто, де за 10 днів до повномасштабного вторгнення Росії проживало близько 280 000 жителів, перебувало під російською окупацією до листопада 2022 року, коли Збройні сили України повернули над ним контроль[2]. Під час окупації російські військові вчинили безліч злочинів проти цивільного населення, зокрема це свавільні затримання, катування та мародерство, в тому числі у закладах культури[3].

З листопада 2022 року російські війська утримують позиції за річкою Дніпро, кілька кілометрів південніше Херсона, звідки вони продовжують обстрілювати місто вибуховою зброєю, внаслідок чого гинуть і зазнають поранень мирні жителі. Також через ці атаки були пошкоджені об’єкти водо- та електропостачання, та телекомунікації міста, обмеживши доступ мешканців до цих послуг[4]. 

Райони Антонівка та Дніпровський знаходяться у східній частині Херсона на березі річки Дніпро, та прилягають один до одного. Українські військові розташовані у Херсоні по всьому місту, зокрема, в Антонівці та Дніпровському районі. Зі своїх позицій вони ведуть вогонь по російських військових, в тому числі по російських дронах, що залітають у місто. Українські військовослужбовці також допомагають поліції та рятувальникам у районах, які найчастіше потерпають від атак дронів, та беруть участь в евакуації мирних жителів та розмінуванні місцевості.

У червні 2024 року телеграм-канали, вочевидь, пов'язані з російськими військовими, а також окремі російські військові підрозділи почали оприлюднювати відео атак дронів на людей та транспортні засоби у Херсоні. Також на цих каналах були викладені мапи міста, на яких Антонівка та Дніпровський район були позначені червоним кольором. У дописах їх назвали «червоними зонами», у межах яких російські військові будуть атакувати будь-який транспортний засіб, що рухається. Тому ці райони слід вважати небезпечними для цивільного населення. Багато з цих відео супроводжували повідомлення:

Будь-який автотранспорт, що пересувається, буде вважатися законною ціллю. Всі об'єкти критичної інфраструктури є законною ціллю. Цивільним слід бути вкрай уважними та обережними. Обмежте пересування, за можливості залиште цей район[5].

Такі попередження є незаконними, оскільки цивільне населення залишається повністю захищеним від атак, а атакуючі сили не можуть оголошувати території «зонами без цивільних». Вони повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути жертв серед цивільного населення та пошкодження майна. Зокрема припинити атаку, коли стає очевидним, що ціллю є цивільні особи або об’єкти. 
 

Атаки на цивільне населення у Херсоні

Мешканці Херсона розповідали Human Rights Watch, що в червні 2024 року атаки російських дронів на прилеглі до берега Дніпра Антонівку та Дніпровський район почастішали[6]. Вони зазначали, що цивільних осіб обстрілюють, коли вони йдуть пішки, їдуть на велосипеді або автомобілем по району, а також перебувають вдома[7]. Деякі з них розповідали, як намагалися сховатися або втекти від дрона, що переслідував їх протягом декількох хвилин, зокрема різко повертаючи кермо або ховаючись під деревами[8]. Інші казали, що бачили на дахах будинків нерухомі дрони – це дозволяє економити заряд батареї перед тим, як оператори запустять їх для атаки[9]. Мешканці Антонівки розповіли дослідникам Human Rights Watch, що в серпні 2024 року дрони почали розкидати в їхньому районі протипіхотні міни, від яких постраждали мирні жителі та зазнали пошкоджень цивільні об'єкти.

За даними виконавчого комітету Херсонської міської ради, з 1 травня по 16 грудня 2024 року внаслідок атак дронів у Херсоні загинули 30 цивільних осіб, щонайменше 483 дістали поранення[10]. Під час підготовки цього звіту атаки дронів тривали. 70% жертв серед цивільного населення Херсона, зафіксованих Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) у січні 2025 року, були спричинені атаками дронів[11].  

Атаки на цивільних, які йшли пішки або рухалися на велосипедах

Human Rights Watch опитала трьох мирних жителів у віці від 22 до 56 років, які дістали поранення внаслідок атаки російських дронів, коли йшли пішки або їхали на велосипеді вулицями Антонівки. Усі вони казали, що дрони слідували за ними на відстані кількох сотень метрів або зависали над ними до та після атаки[12]. 

23-річна Анастасія Павленко, мати двох дітей, раніше жила в Антонівці та працювала в кав'ярні в Херсоні[13]. Вона виїхала до Львова у 2022 році під час російської окупації Херсона, а після деокупації міста повернулася до Антонівки, щоб поховати свого батька.

27 вересня її переслідував дрон, коли вона йшла пішки, але Анастасії вдалося втекти від нього неушкодженою. Наступного дня вона їхала на велосипеді головною трасою між Антонівкою та Херсоном. «Раптом, – розповіла вона, – я побачила, як з даху злетів дрон і почав переслідувати мене». Дрон летів за Анатасією майже 300 метрів. За її словами, вона все ще їхала на велосипеді і була менш ніж за 100 метрів від Антонівського мосту, коли «дрон скинув гранату. Мене поранило в шию, ліву ногу і під ребро». Перебуваючи в шоковому стані Анастасія Павленко продовжувала рухатися до підземного переходу. «Я їхала далі на велосипеді, вся в крові, на спущених колесах», – згадувала вона[14]. 

Того ж дня відео з атакою на Анастасію було оприлюднене на телеграм-каналі, пов'язаному з російськими військовими.[15]. На трисекундному верифікованому відео, зробленого з ручного запису нерухомого зображення з дрона на екрані комп'ютера, видно людину на велосипеді. Відео супроводжувалося підписом:

Солдати ЗСУ ганяють на велосипедах. Цей персонаж чіткенько був ліквідований... [Медичній] евакуації не дають підійти.

Дванадцять днів потому, 9 жовтня, на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі з'явилося довше відео з того ж самого дрона. Human Rights Watch верифікувала цей відеозапис.[16] На кадрах дрон з камерою, спрямованою вниз, стежить за Анастасією Павленко, яка рухається на велосипеді. Дослідники співставили це відео з описаним вище нерухомим зображенням; Анастасія Павленко також підтвердила Human Rights Watch, що на обох відео зафіксовано напад дрона на неї[17]. На другому відео видно, як вона їде, виляючи, на своєму велосипеді по дорозі, а дрон летить за нею щонайменше протягом 13 секунд. Приблизно за 50 метрів до підземного переходу через міст дрон скидає боєприпас, який детонує за кілька метрів ліворуч від Анастасії. Вона, все ще на велосипеді, продовжує рухатися до переходу. Через кілька секунд відео переривається.

Як розповіла Анастасія, військовослужбовці на блокпосту у переході надали їй першу медичну допомогу та відвезли до лікарні у сусідній Миколаївській області, де лікарі прооперували її зламану ногу[18]. На момент розмови з дослідниками Human Rights Watch наприкінці листопада Анастасія вже переїхала до іншого міста. Вона розповіла, що досі має у шиї металевий фрагмент, який хірургам не вдалося видалити через його розташування[19]. Анастасія перебувала у лікарні сім днів. Після цього вона так і не повернулася до Херсона. «Якби не дрони, я б і досі там жила», – каже вона[20]. 

Адвокатка з Антонівки Тетяна Кравчук розповіла, що 30 жовтня 2024 року о 6:30 ранку вийшла з дому, щоб погодувати сусідського собаку[21]. Машина її сина була пошкоджена напередодні, коли він наїхав нею на протипіхотну міну. Тетяна оглянула вулицю в пошуках мін, оскільки боялася, що дрон міг розкидати їх вночі. Коли вона вже поверталася додому, то почула звук дрона. Тетяна Кравчук розповідає:

Він був позаду, переслідував мене. Я спробувала сховатися між деревами. Чула, як він кружляє навколо дерева, все ближче і ближче. Він був на висоті чотирьох метрів наді мною. Потім пролунав вибух.

Тетяна каже: «Я зателефонувала синові та сказала, що мене атакував дрон і у мене поранена нога». Через сім хвилин приїхав син Тетяни і відвіз її до лікарні у Херсон, де їй зробили операцію і де вона провела шість днів. Коли наприкінці листопада дослідники Human Rights Watch розмовляли з Тетяною, вона все ще перебувала на лікуванні, після якого мала пройти шестимісячний курс реабілітації.

22-річний Андрій Лукін з Антонівки працює у передмісті автомеханіком[22]. Одного разу наприкінці вересня Андрій їхав додому з роботи на велосипеді. Він згадує:

Я почув дрон. Звук був такий, ніби летить рій бджіл. Дрон мене переслідував. Я намагався втекти, але марно. Я побачив цей дрон – він скинув на мене гранату. Я впав з велосипеда, бо обидві шини були пробиті. Дрон завис наді мною на кілька хвилин, а потім відлетів.

Внаслідок атаки Андрій Лукін дістав поранення металевими осколками в ліву руку, грудну клітину та праву ногу. «На щастя, вони були неглибокі», – каже він про свої рани.

Окрім раніше описаних атак, Human Rights Watch проаналізувала 10 відеозаписів з дронів, оприлюднених на російських телеграм-каналах з серпня 2024 по січень 2025 року. На них зафіксовано напади дронів на людей у цивільному одязі, явно неозброєних, які йшли або їхали на велосипедах у Дніпровському районі та Антонівці[23]. Дослідники знайшли підтвердження зафіксованих на відео трьох атак у статтях у ЗМІ та заявах місцевих чиновників і організацій.

На одному верифікованому відео, завантаженому на пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал 9 жовтня, показано атаку дрона на двох людей на вулиці у Дніпровському районі[24]. Human Rights Watch проаналізувала тіні на відео, які вказують на те, що атака сталася близько полудня. На кадрах видно, як дрон летить у напрямку двох пішоходів. Схоже, що обидва вони цивільні та неозброєні. Коли поруч з ними проїжджає велосипедист, також у цивільному одязі, дрон скидає боєприпас, який падає лише за метр праворуч від одного з пішоходів. Обидва пішоходи падають на землю, схопившись за ноги, вочевидь поранені. Дрон зависає над двома людьми на 15 секунд, а потім відлітає. На цьому відео закінчується. У підписі до відео сказано:

Цивільним слід бути вкрай уважними та обережними. Обмежте пересування, за можливості залиште цей район.

Начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив у своєму телеграм-каналі, що 9 жовтня близько 13:00 у Дніпровському районі від удару російського дрона зазнали поранень ніг двоє чоловіків 40 та 46 років[25]. 

На одному з проаналізованих відео з дрона, завантаженому на пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал 18 листопада, можна побачити атаку дрона на двох ймовірно неозброєних людей у цивільному одязі, які стояли поруч на вуличці в Антонівці[26]. Відео починається з того, що дрон зависає над двома людьми. Вони бачать дрон та намагаються від нього втекти. Дрон летить за ними кілька метрів, а потім скидає боєприпас. Одна людина падає на землю, простягає руку, а потім нерухомо завмирає. За день до цього, 17 листопада, той самий телеграм-канал поширив скріншот з цього ж відео з дрона[27]. 

Атаки на цивільні транспортні засоби

Дослідники Human Rights Watch опитали 15 осіб, які постраждали або стали свідками атак дронів, що відбувалися під час руху, відразу після того, як люди припаркувалися, або атак на нерухомі транспортні засоби, внаслідок яких двоє людей загинули і четверо зазнали поранень. Вік постраждалих – від 27 до 75 років. Місцеві жителі розповідали, що дрони кілька хвилин переслідували їхні автомобілі, коли водії намагалися прискоритися і змінити напрямок руху[28]. Коли їм не вдавалося втекти від дрона, він скидав боєприпаси прямо на їхній автомобіль або поруч із ним, що призводило до загибелі та поранень[29]. 

25-річна Наталія раніше жила в Антонівці, але в 2022 році переїхала в інший район Херсона через роботу[30]. Її батько, 67-річний Петро, разом із дружиною та матір'ю Наталії Тетяною мали продуктовий магазин «Наталі» на вулиці Херсонській в Антонівці, названий на честь доньки. Тетяна займалася магазином, а Петро щоранку відвозив її на роботу та пізно ввечері забирав.

«26 серпня [2024 року] був звичайний день, – каже Наталія. – «Ми поговорили по телефону. Він [Петро] щойно відвіз маму на роботу та повертався додому на нашому білому мікроавтобусі «Мерседес Спрінтер». Цей бус був годувальником сім'ї».

Щоранку близько 7 години Петро висаджував Тетяну біля торгового центру «Салют», звідки вона йшла пішки до роботи. Петро не хотів ризикувати та стати мішенню для дронів, якщо поїде далі. Він зазвичай забирав її на тому ж місці приблизно о 16-17 годині. Однак того дня він вирішив забрати її ближче до роботи. Близько 18:00 Наталії зателефонувала мама. Наталія каже:

Я почула «Привіт», а потім пролунав вибух. Зв’язок обірвався. Я одразу зрозуміла, що щось сталося. Я миттєво зателефонувала на 103 [номер швидкої допомоги в Україні] і благала допомогти, пояснюючи, що біля «Салюту» стався вибух[31].

Наталія надала відео з дрона, верифіковане дослідниками, що було розміщене на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 26 серпня о 20:44[32]. На відео дрон стежить за її батьками та потім атакує їх, коли вони їдуть у своєму мікроавтобусі «Мерседес Спрінтер». Відео починається з того, що дрон пролітає над будинками в Антонівці, а білий «Спрінтер» їде приблизно за сто метрів перед ним. Аналіз напрямку розташування тіней свідчить про те, що відео було знято ближче до вечора. Дрон наздоганяє мікроавтобус і пролітає за ним 500 метрів. Коли мікроавтобус в'їжджає на кільцеву розв'язку біля торгового центру «Салют», дрон скидає боєприпас, що влучає в дах мікроавтобуса над сидінням водія і вибухає. Автомобіль продовжує їхати прямо ще кілька метрів, а потім врізається у щось на узбіччі кільцевої розв'язки.

За порадою чоловіка Наталія поїхала до Херсонської міської клінічної лікарні ім. О.С. Лучанського, де знайшла свою матір з переломом лівої руки. «Коли я приїхала, мама сиділа вся в крові, притискаючи до серця кросівок мого батька, – розповідає вона. – Його самого я не бачила».

Коли Тетяну повезли на рентген, до Наталії підійшла знайома лікарка-анестезіолог, яка раніше ходила за покупками до «Наталі». Наталія каже:

Вона взяла мене за плече та сказала: «Твій тато помер». Потім я побачила маму, яка виходила з рентгенівського кабінету. Вони були разом 32 роки, і тепер я мала сказати їй, що батька більше немає.

Анестезіолог повідомила Наталії, що вибухом батькові розтрощило череп. Хоча на момент госпіталізації він був живий, Наталії пояснили, що в лікарні не було нейрохірургів, які могли б допомогти в лікуванні такої важкої травми голови[33].

Через кілька тижнів Наталія поїхала забирати батьків мікроавтобус з місця обстрілу. «Коли ми почали витягувати фургон, пішов дощ, – розповіла вона. – Це був ніби знак від мого тата, який захищав нас від дронів».

У дощ дронам складніше літати. Місцеві жителі розповідали Human Rights Watch, що в дощові дні атаки дронів трапляються не так часто[34]. 

75-річна Ольга Рудченко розповіла, що 2 серпня близько полудня викидала сміття у дворі свого будинку та бачила, як приїхав додому і припаркував свій автомобіль під деревом її сусід, 54-річний Сергій Добровольський, комерційний директор компанії-виробника вікон.[35] Вона каже, що через кілька секунд побачила і почула дрон, який пролітав над дахом дев'ятиповерхового будинку. Вона закричала, щоб попередити Сергія про наближення дрону. Обидва поспішили до найближчого дерева в надії, що під ним зможуть сховатися. Сергій обігнав Ольгу, яка за станом здоров'я користується тростиною і не може бігати.

За мить вона почула вибух. Дрон скинув боєприпас, який здетонував, на один з припаркованих біля будинку автомобілів[36]. І Сергія Добровольського, і Ольгу Рудченко поранило металевими осколками. «Я була поранена, почалася кровотеча, – розповіла Ольга. – Подивилася на Сергія і побачила, що він лежить на землі, мертвий. Приїхала швидка і забрала мене, а його залишили». Ольга Рудченко каже, що була поранена у спину, трохи нижче лопатки[37]. 

Дружина Сергія Добровольського Анжеліка Добровольська повідомила, що медики констатували смерть її чоловіка на місці. Металевий уламок снаряду пройшов крізь серце[38]. Вона показала дослідникам фотографію тіла Сергія. Він лежав на землі, одягнений у сірі шорти і закривавлену футболку.

Це не перший випадок, коли дрони обстрілювали припарковані біля житлового будинку автомобілі. Анжеліка Добровольська розповіла, що 24 липня вони з чоловіком також були свідками атаки на припаркований автомобіль. Вона не знала, чи були українські військові поблизу житлового будинку в момент обох обстрілів[39].

Віталій мешкав в Антонівці до січня 2025 року, коли переїхав в інший район Херсона[40]. 31 жовтня 2024 року, близько восьмої ранку, він їхав головною дорогою Антонівки неподалік від пляжу Молодіжний, прямуючи до Херсонського обласного онкологічного диспансеру, де його мати проходила курс хіміотерапії. Він розповів: «У дорозі мене наздогнав дрон. Я нічого не чув... раптом дрон поцілив у мене, і все».

На верифікованому відео з дрона, оприлюдненому на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 31 жовтня, можна побачити атаку на автомобіль Віталія[41]. На відео видно, як квадрокоптер летить головною дорогою Антонівки приблизно 1,2 кілометри, а потім врізається в задню частину автомобіля Віталія. Підпис під відео:

Херсон. Червона зона. Антонівка. Кадри знищення техніки на правому березі сьогодні вранці. Ще раз. 
Будь-який транспортний засіб у цій зоні є ціллю.

Віталій підтвердив дослідникам, що на відео зафіксована атака на його автомобіль[42]. За його словами, дрон влучив у землю під паливним баком, розтрощивши задню частину автомобіля і повністю відірвавши заднє праве колесо[43]. Віталій згадує: «Я негайно вискочив з машини, бо боявся, що прилетить другий дрон і поцілить у мене. Але нічого не сталося. Я пішов звідти і пішки дістався до лікарні до мами». Віталій розповів, що внаслідок обстрілу отримав струс мозку. Він надав Human Rights Watch фотографії свого пошкодженого автомобіля.

Відколи українські війська повернули контроль над Херсоном у листопаді 2022 року, 48-річний Володимир Міхін допомагав місцевим громадам, доставляючи в різні райони Херсонської області гуманітарну допомогу, зокрема, харчові продукти та одяг[44]. Він розповів, що тричі постраждав від атак дронів. Вперше це сталося наприкінці листопада 2023 року, коли він їхав на своєму мікроавтобусі «Мерседес» сріблястого кольору до Антонівки з міста Садове, що приблизно за п’ять кілометрів на схід.

За його словами, другий випадок стався 1 жовтня 2024 року об 11:20 ранку, коли він доставив вантаж. Разом з другом вони стояли та палили біля машини, припаркованої під деревом поруч з будинком, коли він почув над головою дрон. Спочатку дрон скинув боєприпас на дах будівлі, пошкодивши його. Потім скинув другий боєприпас на дерево. Той вибухнув і пошкодив дерево та дах автомобіля Володимира.

Третя атака сталася вранці 15 жовтня, коли він їхав з дому. Перед від'їздом сусіди сказали йому, що не бачили і не чули того ранку жодного дрона. Володимир розповів:

Коли я виїхав на головну вулицю, то інтуїтивно відчув, що щось наближається. Я зупинився, щоб подивитися, чи немає поблизу інших машин. Раптом, метрів за п'ять перед моєю машиною, пролунав сильний вибух. Якби я не зупинився, він пробив би мені дах, і мені був би кінець.

Володимир розповів, що його права рука була пошматована металевими осколками, і що коли він самотужки дістався лікарні, водійське сидіння було у крові. Володимир Міхін сказав, що під час цих трьох нападів не бачив українських військових у безпосередній близькості і не чув жодних пострілів з боку українських позицій безпосередньо перед цими випадками. Він надав Human Rights Watch фотографії свого пошкодженого автомобіля.

58-річний Віктор Колісник працює гінекологом у Херсонській міській клінічній лікарні ім. О.С. Лучанського у Дніпровському районі[45]. Дрон атакував його 18 вересня близько 16:00, коли вони з дружиною їхали до свого будинку у Дніпровському районі. «Я бачив і чув дрон, – сказав Віктор. – Він був попереду. Я збільшив швидкість і почав виляти у різні сторони, щоб ухилитися від нього». Після кількох хвилин намагань втекти від дрона пролунав вибух біля переднього лівого крила машини. Автомобіль почав димити і проїхав ще метрів сто, перш ніж Віктор і його дружина вибралися з нього. Нога Віктора була посічена металевими осколками в чотирьох місцях. Його дружина не постраждала, що він назвав «дивом».

47-річна Вікторія Фоміна працює водієм таксі у Херсоні[46]. Вона розповіла, що 18 серпня 2024 року близько восьмої ранку їхала додому в Антонівку, коли зліва від її машини пролунав вибух. Вікторія згадує:

Я не розуміла, що відбувається. Вистрибнула з машини і побачила, що колеса пошкоджені, витікає паливо. Помітила, що бампер також ушкоджений. За кілька хвилин [росіяни] скинули ще якусь вибухівку на дах машини, коли я стояла поруч. На щастя, я почула другий дрон і встигла втекти прямо перед тим, як в автомобіль влучили.

Вікторія розповіла, що не могла поїхати звідти, тому що шини її автомобіля були пробиті. Евакуатор відмовився забрати її автомобіль, тому що ця зона є надто небезпечною. Потім друг забрав Вікторію і відбуксирував машину до гаража. За словами Вікторії, механіки знайшли у колесі автомобіля маленькі гвинти, які могли бути у скинутих дроном боєприпасах[47]. Вікторія надала досілдникам фотографії свого пошкодженого автомобіля.

38-річна Ольга Чернишова живе біля ріки у Дніпровському районі та керує магазином у Суворовському районі, в кварталі на північ від ріки[48]. 9 вересня близько 16:00 вона припаркувала свій білий мікроавтобус «Рено» біля свого будинку та розвантажувала продукти, коли почула та впізнала звук, схожий на звук дрона. Вона побігла до свого будинку. Коли вона була вже біля дверей, пролунав вибух, від якого її закинуло всередину. Влучило у її машину, над пасажирським сидінням зяяла діра. Ольга надала дослідникам фотографії пошкоджень свого автомобіля і нерозірваних боєприпасів, які, за її словами, вона знайшла поруч з ним і в своєму саду після обстрілу.

46-річний підприємець Вадим Литвиненко став жертвою атаки дрона 26 вересня, коли їхав за кермом свого автомобіля у Дніпровському районі. Внаслідок обстрілу Литвиненко отримав струс мозку, його автомобіль був пошкоджений[49].  

Human Rights Watch також проаналізувала 42 відеозаписи інших окремих атак дронів на цивільні транспортні засоби у Херсоні, оприлюднені на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах з серпня 2024 по січень 2025 року[50]. Часто під відео були підписи з позбавленим сенсу попередженням про те, що: «Будь-який автотранспорт, що пересувається, буде вважатися законною ціллю. Цивільним слід бути вкрай уважними та обережними. Обмежте пересування, за можливості залиште цей район».

Під час перегляду більшості відеозаписів обстрілів з дронів неможливо дійти остаточного висновку щодо того, чи атакований транспортний засіб використовували цивільні особи, чи українські військовослужбовці, які використовували цивільні транспортні засоби у воєнних цілях[51]. У трьох випадках дослідники знайшли підтвердження зафіксованих на відео атак у статтях у ЗМІ та заявах місцевих чиновників і організацій. Така перехресна перевірка підтвердила, що зафіксовані на відео атаки були спрямовані проти мирних мешканців або людей, які працюють у Херсоні.

На верифікованому відео з дрона, розміщеному 2 вересня на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі, можна побачити атаку дроном на сріблястий позашляховик на вулиці в Антонівці[52]. Дрон стежить за автомобілем, коли той повертає на вулицю Молодіжну, супроводжує його близько 200 метрів, а потім скидає боєприпас, який влучає в лівий бік лобового скла. Машина зупиняється. Підпис до відео попереджає: «Будь-який рух у червоній зоні є тригером для удару. Будь-який. Вважайте, що ваш автомобіль є потенційною ціллю»[53]. Аналіз тіней на відео вказує на те, що атака сталася близько 13:00.

Того ж дня ЗМІ та місцева влада повідомили, що внаслідок удару дрона загинув лікар Херсонського обласного онкологічного диспансеру, коли близько 13:00 вони з дружиною їхали додому[54]. Він нещодавно вийшов на пенсію. Дружина зазнала поранень.

На іншому проаналізованому відео з дрона, оприлюдненому на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 4 жовтня, дрон скидає боєприпас на білий автомобіль, що їде вулицею Молодіжною в Антонівці[55]. Снаряд влучає в землю менш ніж за метр ліворуч від машини. Машина сповільнюється, з-під неї виривається полум'я. За кілька секунд відео обривається.

Того ж дня начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив на своєму телеграм-каналі, що 3 жовтня внаслідок обстрілу таксі з дрона було поранено водія[56]. Ймовірно, це той самий автомобіль, що й на відео з дрона. У дописі є відео з кількома фрагментами. На першому з них – обгорілий білий автомобіль схожих розмірів приблизно за 230 метрів від того місця, де дрон атакував білий автомобіль на попередньому відео. На другому відео на лікарняному ліжку чоловік, який називає себе водієм та розповідає про поранення, яких він зазнав внаслідок обстрілу. Він показує на телефоні фотографію обгорілого білого автомобіля.

Дослідники Human Rights Watch проаналізували два відеозаписи атак дронів на людей, які виходили з цивільних транспортних засобів в Антонівці або наближалися до них, але їм не вдалося визначити, були ці особи цивільними чи військовими. Атаки дронів на військові об'єкти є законними згідно з нормами міжнародного гуманітарного права. Водночає атакуюча сторона зобов'язана вжити належних заходів для визначення того, чи ціль є військовим, чи цивільним об'єктом, що перебуває під захистом. На одному з проаналізованих відео двоє чоловіків, одягнених переважно в цивільний одяг (на одному з них камуфляжні штани), вибираються з цивільного автомобіля після того, як дрон скинув біля нього боєприпас[57]. Один з чоловіків дістає з багажника автомобіля автомат і цілиться у дрон. Після цього відео закінчується. На другому проаналізованому відео дрон скидає боєприпас на чоловіка у цивільному одязі та бронежилеті бежевого кольору. Бронежилети такого кольору носять українські військовослужбовці[58]. Він тікає, знімаючи бронежилет, а дрон летить за ним. В обох випадках це могли бути військові цілі, тому Human Rights Watch не включила їх до свого звіту про атаки дронів на цивільне населення.

Атаки на цивільних осіб у їхніх оселях

Дослідники Human Rights Watch опитали чотирьох цивільних осіб, які постраждали від атак дронів перебуваючи у власних домівках в Антонівці.

33-річний механік Валерій Сухенко та його 39-річна дружина Анастасія Русол, наразі безробітна, жили в одноповерховому будинку в Антонівці[59].  

17 листопада близько 16:00 Валерій був на вулиці, коли почув, як над головою летить дрон[60]. Він забіг до будинку, зачинив двері, і через кілька секунд дрон влучив у дах будинку і вибухнув. Дах обвалився, почалася пожежа. Валерій не постраждав. Він дістав вогнегасник з гаража. Десь через 10 хвилин, коли вони з сусідом намагалися приборкати вогонь, пролунав ще один вибух. Валерій розповів:

Я побачив полум'я і вибух, після цього нічого не пам'ятаю. Може секунд через п'ять прийшов до тями і помітив, як другий дрон пролетів крізь отвір від першого. Лежав на землі і розумів, що живий, тільки кров тече по обличчю. Потім побіг шукати дружину.

Під час атаки Анастасія Русол була на кухні, тримаючи спереду під курткою своє нове цуценя чихуахуа, коли почула гучний тріск. Анастасія розповіла:

Спочатку я не зрозуміла, що сталося, а потім почула, як мене кличе чоловік. Перед очима потемніло. Усе ніби було якесь нереальне. Після першого вибуху я була у стані шоку, другого вибуху навіть не пам'ятаю[61].

Вона розстебнула куртку і побачила, що песик загинув, прямо біля серця, де Анастасія його тримала. Металевий осколок пробив тіло собаки наскрізь. «Наше цуценя врятувало мені життя», – каже Анастасія.

Валерій зазнав поранення правої ноги – у нижній частині стегна оголилася кістка[62]. Окрім того у нього були поранені голова, плечі, спина та рука, він також отримав глухоту третього ступеня. Валерій розповів, що в їхньому районі не було зв'язку, оскільки вежа мобільного зв'язку «Київстар» була пошкоджена під час обстрілу ще кілька місяців до того. Сусідка побігла до церкви неподалік, де був зв’язок, і викликала поліцію, щоб відвезти подружжя до лікарні на бронемашині. Швидка допомога не могла забрати їх без ризику потрапити під обстріл дронів. Поліції знадобилася година, щоб дістатися до них.

Внаслідок вибухів в Анастасії також втрата слуху третього ступеня. Вона отримала контузію та глибокі поранення руки металевими уламками – була розірвана частина м’яза вище ліктя, а також ліве коліно та ліва кисть. Осколком їй також відірвало кінчик носа[63].

Того ж вечора, коли чоловік і жінка ще були в лікарні, сусіди повідомили їм, що коли вони поїхали, інший дрон скинув боєприпас на їхній будинок, зруйнувавши його[64]. «Ми втратили дім. Там було все, що ми мали. Все згоріло», – сказав Валерій, показуючи дослідникам фотографії обгорілих руїн будинку.

Валерій та Анастасія стверджують, що поруч з їхнім будинком не було позицій українських військових, і що вони не чули ніяких вихідних пострілів до атаки. Вони розповіли, що за тиждень до атаки на їхню оселю дрон обстріляв будинок їхнього сусіда – від скинутого боєприпаса загинув сусідський собака.

7 жовтня Володимир Міхін нахилився над відкритим багажником свого автомобіля біля гаража в Дніпровському районі після того, як вранці розвозив гуманітарну допомогу[65]. Він повідомив, що не чув наближення дрона через шум увімкненого двигуна. Раптом пролунав вибух – скинутий дроном боєприпас влучив у вхідні ворота та пошкодив їх. Пролунав різкий звук, потім тріск дерева та металу. Одразу після цього Володимир почув, що дрон опустився нижче. Щойно він забіг до гаража, перед будинком пролунав другий вибух: «Була дуже сильна вибухова хвиля – відчуття таке, як від боксерського удару». Внаслідок вибухів Володимир отримав контузію.

50-річна Світлана Валінкевич живе на березі річки у Дніпровському районі[66]. Вона розповіла, що її собака звик ховатися від дронів. 17 листопада він забіг до будинку, і Світлана визирнула у вікно подивитися, чи не летить дрон. Вона почула звук удару і побачила поруч з ялинкою у своєму саду нерозірваний боєприпас. Наступного дня приїхали військові та забрали його. Світлана надала дослідникам фотографії того предмета. Вона повідомила, що те ж саме було і на подвір'ї її сусідів.

Ще троє жителів Антонівки розповіли дослідникам Human Rights Watch, що за їхньої відсутності дрони поцілили у їхні будинки, пошкодивши їх. У двох випадках місцеві жителі у цей час перебували в лікарні на лікуванні від травм, отриманих внаслідок інших атак дронів[67]. В усіх випадках місцеві жителі стверджували, що свідками обстрілів були їхні сусіди. Також вони надали дослідникам фотографії пошкоджених будинків.

Human Rights Watch проаналізувала шість оприлюднених на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах відео з дронів, на яких зафіксовані удари по приватних і багатоквартирних будинках у період з серпня по січень 2025 року. У жодному відео чи повідомленні не було ознак того, що будинок використовували українські військові.

На завантаженому 27 жовтня на пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал відео квадрокоптер атакує людину в цивільному одязі у багатоквартирному будинку[68]. Відео складається з чотирьох фрагментів. У першому дрон врізається у балкон на східній стороні багатоповерхового житлового будинку в Антонівці. Людина в цивільному одязі, що сиділа на балконі, підводиться. Перед ударом на відео пауза, а потім показано зображення свинячої голови, накладеної на голову людини. У двох інших фрагментах дрони завдають удару по тій самій будівлі, а в четвертому показано, як будинок палає.

Дрони, що розкидають протипіхотні міни

У серпні 2024 року влада Херсона через телеграм-канали та друковані листівки почала поширювати попередження в Антонівці, Дніпровському та інших постраждалих районах міста про небезпеку від протипіхотних мін ПФМ, які іноді розкидають використовуючи дрони[69]. 

Протипіхотні міни ПФМ мають на озброєнні та використовують у нинішньому конфлікті як російські, так і українські збройні сили[70]. Протипіхотні міни ПФМ, або так звані міни «пелюстки» чи «метелики» – це невеликі пластикові фугасні міни, які доставляються ракетами, вертольотами, спеціалізованими наземними транспортними засобами, дронами або іншим способом. Токсична рідка вибухова речовина всередині міни детонує, коли на корпус міни чинять тиск – наприклад, коли хтось наступає на неї, торкається або іншим чином її чіпає[71]. Одна з модифікацій протипіхотної міни ПФМ має механізм самоліквідації, який довільно підриває міну впродовж 40 годин після її встановлення.

Начальник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований повідомив Human Rights Watch, що російські дрони скидали на місто протипіхотні міни ПФМ. Він розповів, що від мін зазнали поранень працівники поліції, зокрема начальник відділу розмінування[72].

Як розповів Валерій Сухенко, який, як і його дружина, дістав поранень внаслідок атаки дрона на їхній будинок в Антонівці у листопаді, дрони почали розкидати протипіхотні міни ПФМ біля їхнього будинку в вересні[73]. За його словами, іноді дрони скидають міни у пластикових пакетах, щоб замаскувати їх, а можливо і заохотити людей підбирати ці пакети. Коли міни (зеленого або коричневого кольору) падали в листя, їх було складно помітити. Валерій розповів, що українські сапери перестали приїздити у цей район через небезпеку та через атаки російських дронів на транспортні засоби. Тож він та його сусід взялися знищувати знайдені міни за допомогою довгої палиці та рушниці[74]. 

46-річна фельдшерка швидкої медичної допомоги Настя розповіла, що 8 жовтня вони з водієм швидкої виїхали на виклик на східну околицю Антонівки, де чоловік наступив на міну[75]. На місці Настя побачила, що вибухом людині частково відірвало обидві ноги. Навколо лежали три протипіхотні міни ПФМ. Настя підійшла до чоловіка, підклала під нього ноші та наклала джгути на поранені ноги.

Human Rights Watch верифікувала завантажене 8 жовтня на пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал відео з дрона, на якому він знімає машину швидкої допомоги та пораненого чоловіка на м'яких ношах[76]. 

Настя підтвердила, що на відео той самий постраждалий[77]. Вона розповіла, що через атаки дронів та артобстріли не змогла надати пораненому подальшу медичну допомогу та евакуювати його. Настя зателефонувала до диспетчерської швидкої медичної допомоги та попросила, щоб поліція або військові евакуювали пораненого. Пізніше вона дізналася, що чоловікові ампутували ноги вище коліна[78]. 

Староста громади Антонівки 39-річний Сергій Іващенко показав дослідникам відео, на якому дрон скидає п'ять невеликих боєприпасів на вулицю в Антонівці[79]. За словами Сергія, це були протипіхотні міни ПФМ. Відео зняв місцевий житель, сховавшись на автобусній зупинці. На кадрах дрон підлетів до зупинки, завис над вулицею і скинув боєприпаси на головну дорогу в Антонівці.

Дослідники Human Rights Watch проаналізували чотири фотографії та відео, опубліковані на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах. На них видно, як міни ПФМ встановлюють на дрони з механізмом для їх скидання. На одному з відео видно, як на дрон кріплять чотири міни ПФМ[80]. У коментарі під дописом фото ще одного контейнера, у якому міститься щонайменше 27 мін ПФМ[81]. Міни ПФМ упаковані по дві або чотири штуки таким самим чином, як і міни, які на відео встановлюють на дрон.

Human Rights Watch проаналізувала відео з дрона, розміщене на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 24 жовтня. На ньому автомобіль виїжджає з Антонівки на головну дорогу в напрямку Садового[82]. Дрон летить за автівкою, яка наближається до залізничних колій. Один за одним з обох боків автомобіля пролунало два невеличких вибухи – здається, з-під кожного колеса. Автомобіль з'їжджає з головної дороги, і ще два вибухи стаються з правого боку. Чи постраждав водій, невідомо. Підпис під дописом: «Результати роботи наших операторів “Хабру” [назва підрозділу дронів], нічне мінування...»

Дослідники опитали двох мешканців селищ Садове та Дніпровське, які у листопаді 2024 року зазнали поранень від протипіхотних мін ПФМ[83]. У жодному з випадків Human Rights Watch не вдалося підтвердити, чи міни були встановлені за допомогою дронів, чи в інший спосіб.

45-річна Олена Семініхіна є старостою громади селища Садове, що приблизно за п’ять кілометрів на схід від Антонівки[84]. Олена розповіла, що 13 листопада вони з двома колегами вийшли з офісу на допомогу комунальникам, які зателефонували їй і повідомили, що постраждали внаслідок атаки з дрона. Дорогою Олена наступила на протипіхотну міну ПФМ і дістала тяжке поранення ноги. За її словами, її відвезли на автомобілі комунальної служби до Херсонської міської клінічної лікарні ім. О.С. Лучанського, де лікарі ампутували їй ногу. Пізніше колеги Олени знайшли три протипіхотні міни ПФМ біля того місця, де вона зазнала поранення. Олена надала дослідникам фотографії протипіхотних мін.

50-річний Сергій Долгов працює трактористом і мешкає у Дніпровському – селищі за 8 кілометрів на захід від Херсона[85]. Третього листопада він проходив біля свого багатоквартирного будинку та наступив на протипіхотну міну ПФМ. Вона розірвалася. Вибуховою хвилею йому майже повністю відірвало ліву стопу, а праву ногу поранило уламками пластику. Сергій розповів: «Я тут часто ходив, тож напевно міна з'явилася там за два-три дні до того. Я завжди виглядаю дрони вгорі, але не вишукував міни на землі».  

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) надала Human Rights Watch інформацію про трьох цивільних осіб з Дніпровського району та Антонівки, які зазнали поранень від протипіхотних мін з червня по грудень 2024 року[86]. ММПЛУ не вказала, якого типу були міни і чи були вони скинуті з дронів.

 

Атаки російських дронів на заклади охорони здоров'я та місця постачання інших життєво важливих товарів та послуг

Внаслідок застосування Росією дронів в Антонівці та Дніпровському районі мирним жителям складно або неможливо отримувати доступ до основних товарів та послуг, зокрема харчових продуктів та послуг медиків та рятувальників, а також до інших послуг, зокрема, громадського транспорту. Дослідники Human Rights Watch проаналізували 20 відеозаписів, на яких дрони завдають подібних ударів в Антонівці та Дніпровському районі[87]. 

У розмовах з дослідниками Human Rights Watch медики та працівники швидкої медичної допомоги розповідали про випадки, коли вони були свідками атак російських дронів на машини швидкої медичної допомоги, медичний персонал та заклади охорони здоров'я в Антонівці та Дніпровському районі або ліквідували наслідки цих атак. За словами працівників, ці атаки суттєво вплинули на можливість людей отримати медичну допомогу, зокрема це стосується поранених внаслідок російських обстрілів[88]. 

У двох випадках Human Rights Watch знайшла підтвердження розповідей очевидців за допомогою верифікованих відеозаписів атак дронів. На них дрони вражали автомобілі швидкої медичної допомоги, внаслідок чого гинули та зазнавали поранень працівники швидкої, які приїздили на місце події на допомогу постраждалим від попередніх атак дронів[89]. Голова Дніпровської районної ради Владислав Кондратов розповів дослідникам, що через присутність російських дронів рятувальники та медики іноді годинами не могли дістатися до місця обстрілу, щоб ліквідувати його наслідки[90]. 

Двоє місцевих жителів розповіли Human Rights Watch, що в червні 2024 року дрони почали атакувати продуктові магазини в Антонівці та Дніпровському, а також транспортні засоби, які доставляли туди харчові продукти та інші товари[91]. Протягом наступних кількох місяців магазини закрилися, тому людям доводилося їздити за товарами першої необхідності ще далі й наражатися на ще більший ризик потрапити під удар дронів або під артобстріл[92]. Жителька Антонівки розповіла нам, що всі чотири чи п'ять магазинів у її районі закрилися[93]. Human Rights Watch змогла підтвердити розповіді свідків за допомогою відеозапису однієї з атак на продуктовий магазин[94]. 

Виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомив Human Rights Watch про влучання дронів в автобуси, внаслідок чого були поранені два водії та пошкоджені 22 транспортні засоби[95]. У викнавчому комітеті зазначили, що автобуси деяких маршрутів регулярно стають ціллю для дронів, тому іноді ходять рідше[96]. Дослідники Human Rights Watch проаналізували п'ять відео п'яти окремих випадків, коли дрони скидали боєприпаси на автобуси в Антонівці та Дніпровському районі[97].  

Атаки на заклади охорони здоров'я

Росіяни неодноразово використовували дрони для атак на медичний персонал та майно в Антонівці та Дніпровському районі[98]. Дослідники Human Rights Watch поспілкувалися зі співробітницею Херсонського обласного онкологічного диспансеру та шістьма працівниками швидкої медичної допомоги, які стали свідками атак російських дронів. У листі виконавчого комітету Херсонської міської ради до Human Rights Watch було зазначено, що з травня по грудень 2024 року внаслідок атак російських дронів у Херсоні постраждав 21 медичний працівник[99]. Human Rights Watch не вдалося з'ясувати, чи зазнали ці співробітники поранень внаслідок атак, що сталися під час виконання ними службових обов'язків. Дослідники Human Rights Watch проаналізували сім відеозаписів атак російських дронів на заклади охорони здоров'я, автомобілі швидкої медичної допомоги та медичний персонал[100].

Розповідає Микола, рятувальник Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС):

Ми не можемо безпечно ліквідувати наслідки надзвичайних ситуацій. Перш ніж виїхати на екстрений виклик, ми звертаємося до військових, щоб з'ясувати, чи немає в цьому районі дронів. Навіть якщо нам дадуть добро, дрон може прилетіти через п'ять хвилин після того, як ми приїдемо на місце[101]. 

Атаки на автомобілі швидкої медичної допомоги

Human Rights Watch опитала шістьох працівників швидкої медичної допомоги, постраждалих від п'яти окремих атак дронів під час виконання службових обов'язків і пересування в маркованих автомобілях швидкої медичної допомоги в період з серпня по жовтень 2024 року. Внаслідок атак загинув лікар швидкої медичної допомоги, вісім співробітників екстренки дістали поранення. У двох випадках Human Rights Watch підтвердила розповіді очевидців за допомогою відеозаписів атак дронів, оприлюднених у пов’язаних з російськими військовими телеграм-каналах. У трьох випадках бригади швидкої медичної допомоги виїжджали на виклики мирних жителів, поранених під час попередніх атак дронів[102].

28 жовтня о 20:00 бригада швидкої медичної допомоги у складі 64-річного водія Володимира Павлюка, лікаря та фельдшера виїхала на виклик до двох людей з пораненнями ніг від боєприпасу, скинутого з дрона біля берега річки в Антонівці[103]. На місці Володимир посвітив ліхтариком на потерпілих, які лежали на землі приблизно за три метри від машини швидкої медичної допомоги, щоб допомогти 64-річному лікарю Сергію Кучеренку та 40-річній фельдшерці Вікторії Жозі, а потім пішов взяти ноші з кузова швидкої.

Вікторія розповіла, що вони з лікарем Сергієм Кучеренко були біля відчинених дверей з правого боку машини швидкої медичної допомоги, коли почули дрон[104]. «Дрон! Дрон!» – вигукнула вона, намагаючись попередити інших. «Я почала кликати лікаря і намагалася сховатися, але не знала, куди, – розповіла вона. – Було надто темно. Ми були в паніці. В останню мить я спробувала залізти до машини швидкої». У цей момент пролунав вибух.

Володимир Павлюк побачив, що і Вікторія, і лікар Кучеренко зазнали поранень. «Навколо Сергія [доктора Кучеренка] була калюжа крові, він мовчав, – згадує Володимир. – Напівсидів, напівлежав на землі. У Віки (Жоги) була поранена нога»[105]. Володимира контузило вибуховою хвилею, спричинивши порушення слуху.

За його словами, вибухом пошкодило переднє колесо, відірвало бокове дзеркало і продірявило правий бік машини швидкої медичної допомоги[106].

Володимир хутко помістив своїх колег в задню частину автомобіля швидкої медичної допомоги разом з одним із поранених внаслідок обстрілу, до якого вони приїхали на виклик. Другого пораненого мирного жителя він посадив на пасажирське сидіння. Володимир помчав з місця події, не звертаючи уваги на пробите колесо, щоб сховатися під деревом і дочекатися іншої швидкої, яка мала приїхати на допомогу. За словами Володимира, коли приїхала нова бригада і завантажила пацієнтів у свою машину, він не знав, чи лікар Сергій Кучеренко був ще живий. Сергій помер у лікарні.

«Це найстрашніший випадок за весь час, що я працюю, – каже Володимир. – Вперше в житті я виїхав на виклик разом з лікарем, а він загинув під час надання невідкладної допомоги»[107].

Вікторія дістала осколкові поранення обох ніг, правого стегна та живота. «Після одужання я хотіла б повернутися [на роботу], – сказала Вікторія через місяць після обстрілу. – Я люблю свою роботу, але час покаже»[108].

Володимир Павлюк розповів, що перед цим не чув жодних вихідних пострілів з боку українських позицій і не бачив жодного українського військового в безпосередній близькості.

Human Rights Watch верифікувала відео з дрона, оприлюднене на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі. На ньому зафіксовано атаку, внаслідок якої загинув лікар Сергій Кучеренко та зазнали поранень Вікторія Жога та Володимир Павлюк. Відео містить два фрагменти, які дрон знімає камерою відеоспостереження з тепловізором[109]. Як видається, в першому показано удар, внаслідок якого постраждали двоє людей, до яких пізніше на виклик приїхали Володимир та його колеги. Фрагмент починається з того, як дрон летить, а потім зависає над деревом біля якихось будинків. Коли він скидає боєприпас, той розривається, від місця вибуху тікає собака, а на землі можна побачити силует людини. У другому фрагменті дрон летить до того ж місця. Прилітає та зависає над автомобілем швидкої медичної допомоги. Поруч переміщуються щонайменше п'ятеро людей. Троє знаходяться навколо машини швидкої медичної допомоги, де, за свідченнями Вікторії Жоги та Влодимира Павлюка, стояли вони і лікар Сергій Кучеренко. Видно, як боєприпас летить у бік групи людей, і через кілька кадрів після цього біля передньої правої частини автомобіля стається вибух.

46-річний водій автомобіля швидкої медичної допомоги В'ячеслав Хлопов розповів, що 27 серпня вони разом з лікарем і фельдшером близько 17:00 виїхали на екстрений виклик, щоб забрати двох постраждалих внаслідок атаки дрона людей в Антонівці[110]. В'ячеслав повідомив, що коли автомобіль швидкої медичної допомоги під’їхав до кільцевої розв'язки біля ТЦ «Салют», він побачив, як їх почав переслідувати дрон. Коли вони наблизилися до місця виклику, дрон атакував автомобіль швидкої.

Human Rights Watch верифікувала відео з дрона, розміщене на пов’язаному з російськими військовими телеграм-каналі 28 серпня, на якому зафіксовано напад на автомобіль швидкої медичної допомоги В’ячеслава Хлопова за 300 метрів на північ від кільцевої розв'язки[111]. На початку відео дрон слідує за машиною швидкої медичної допомоги. Коли швидка пригальмовує, дрон скидає боєприпас, той влучає прямо перед нею. Невдовзі після цього троє людей вискакують з машини швидкої та тікають у будинок поруч. В'ячеслав підтвердив дослідникам, що на відео атака на нього та його колег[112]. 

В’ячеслав розповів, що внаслідок вибуху він, лікар і фельдшер отримали контузію[113]. Також вибухом сильно пошкодило днище машини швидкої медичної допомоги, всі чотири колеса та паливний бак. «Якби удар припав на передню частину машини, ми всі б загинули», – сказав В’ячеслав. Бригада викликала поліцію для підкріплення. Поліцейські евакуювали їх і поранених, яких вони збиралися забрати до лікарні, на своєму автомобілі, оскільки швидка була непридатна для використання.

Human Rights Watch верифікувала друге відео, розміщене на сторінці Патрульної поліції України у фейсбуці 28 серпня, на якому поліцейські після обстрілу евакуюють щонайменше трьох людей[114]. У двох з них перебинтовані тулуби, а третій, як видається, одягнений у форму працівника швидкої медичної допомоги та бронежилет[115]. На двох верифікованих фотографіях, оприлюднених в україномовному телеграм-каналі, троє людей у цивільному одязі та бронежилетах бежевого кольору міняють шини машини швидкої медичної допомоги[116].

57-річний водій автомобіля швидкої медичної допомоги Юрій Іванников розповів, що 3 серпня вони з колегою виїхали на виклик до чоловіка, пораненого внаслідок атаки дрона в Антонівці[117]. Коли бригада прибула на місце, поранений показав на небо і сказав, що там є ще дрони. Юрій помітив над собою невеликий чорний дрон. Пораненого чоловіка посадили в машину швидкої, після чого Юрій вирушив з місця події. Коли вони виїхали на головну дорогу Антонівки, то почули крики про допомогу від двох інших людей, які також зазнали поранень в результаті удару іншого дрона. Юрій зупинив машину та дав їм можливість застрибнути всередину. За його словами, цієї миті біля машини вибухнув боєприпас, вибивши всі вікна. Юрій швидко поїхав геть. Внаслідок обстрілу він та його колега отримали струс мозку[118]. 

21 жовтня близько 21:00 46-річний фельдшер швидкої медичної допомоги Євген Селіванов та його бригада виїхали на виклик до пацієнта з інсультом у багатоквартирному будинку у Дніпровському районі. Коли Євген і двоє фельдшерів йшли до входу в будинок, дрон скинув боєприпас. Всі троє зазнали поранень. Євген не бачив і не чув дрон перед атакою. Пізніше в лікарні лікар витягнув з його черевика невеликий круглий металевий осколок і пояснив, що такі уламки зазвичай знаходять після атак дронів.

Безвідносно до цього випадку дослідники поспілкувалися з хірургом лікарні ім. О.С. Лучанського у Дніпровському районі. Він описав схожі за формою металеві уламки, які знаходив у постраждалих від ударів дронів[119]. Human Rights Watch проаналізувала три фотографії, оприлюднені на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі. На них показані прикріплені навколо невеликого вибухового пристрою уламки металобрухту, схожі на осколки, про які розповідали Євген Селіванов і хірург[120].

Атаки на Херсонський обласний онкологічний диспансер

Як повідомила директорка Херсонського обласного онкологічного диспансеру в Антонівці Ірина Сокур, у липні 2024 року дрони почали атакувати лікарню та територію навколо неї із застосуванням вибухової зброї[121]. За словами Ірини, спочатку дрони влучали в автомобілі пацієнтів, припарковані біля лікарні. Внаслідок цих обстрілів зазнали поранень кілька пацієнтів, які приїхали на лікування, і в лікарні на першому поверсі для них розгорнули пункт невідкладної хірургічної допомоги[122]. Також в результаті нападу дрона постраждала медсестра лікарні. Вона отримала струс мозку та осколкові поранення, коли дрон скинув боєприпас біля входу[123]. 

Ірина розповіла, що постачальники медичного обладнання, медикаментів та харчових продуктів перестали їх доставляти, коли дрони почали атакувати транспортні засоби в Антонівці[124]. Лікарня використовувала власні два автомобілі, щоб забирати вантажі та привозити їх до лікарні з північної частини Херсона.

За словами Ірини, внаслідок скидання боєприпасів з дронів було пошкоджено два великих генератори, що живили лікарню після знеструмлення району. Human Rights Watch проаналізувала розміщені на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах 15 серпня два відео з дронів, на яких зафіксовано дві атаки на генератори в онкологічному центрі. На обох відео дрон зависає над генератором на кілька секунд, а потім скидає боєприпас[125]. 

27-річний Артем працює в онкоцентрі водієм та охоронцем. Він розповів про два окремі удари, внаслідок яких було пошкоджено два його особисті автомобілі[126]. У ніч на 19 листопада Артем був у підвалі онкоцентру, коли почув сильний вибух. Наступного ранку він вийшов на вулицю та побачив, що квадрокоптер влучив у його машину, припарковану біля лікарні. Артем розповів, що знайшов залишки двигуна дрона в салоні своєї машини. Як повідомив Артем, того ж ранку дрон скинув боєприпас та пошкодив його другу автівку, теж припарковану біля лікарні. Він показав дослідникам зроблені ним після обстрілу фотографії, на яких видно шестигранні запалювальні капсули від 122-мм реактивних снарядів «Град». На одному з верифікованих Human Rights Watch відео, завантаженому на пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал 20 листопада, дрон влучає у припаркований біля центру автомобіль[127]. Артем підтвердив дослідникам, що на відео атака саме на його автівку[128]. За його словами, йому не було відомо про жодного українського військового в цьому районі і він не чув вихідного вогню безпосередньо перед атакою.

Human Rights Watch проаналізувала ще три відеозаписи з дронів, на яких зафіксовані атаки на транспортні засоби, зокрема на машини швидкої медичної допомоги, припарковані на території онкологічного центру[129]. Одне відео з дрона було завантажене на пов'язані з російськими військовими телеграм-канали 18 листопада. Воно складається з трьох фрагментів. Дрон зависає над двома транспортними засобами, припаркованими біля одного з корпусів лікарні. У двох перших фрагментах показано, як дрон скидає на автомобілі два саморобні запалювальні пристрої[130]. 

На наступному фрагменті дрон на тому ж місці, але пізніше, знімає охоплені полум’ям обидва транспортні засоби. Human Rights Watch проаналізувала оприлюднену того ж дня в телеграм-каналі Херсонської прокуратури фотографію. На ній видно дві знищені машини швидкої медичної допомоги на тому ж місці, де стався показаний на відео з дрона обстріл[131]. На обох машинах швидкої медичної допомоги видно масштабні ушкодження від вибуху, осколків і вогню, що характерно для скинутих з дронів боєприпасів.

Як російські, так і українські збройні сили мають у своєму арсеналі запалювальні боєприпаси та з 2022 року розробляють і використовують на полі бою в Україні бойові дрони для їх доставки. Запалювальна зброя завдає болісних опіків та інших травм, наслідки від яких можуть залишатися на все життя. Також в результаті її застосування виникають нищівні для житлових будинків, цивільної інфраструктури та сільськогосподарських угідь пожежі[132].

На іншому знятому дроном відео, проаналізованому Human Rights Watch і завантаженому 27 листопада, той зависає над припаркованим біля будівлі на території онкоцентру автомобілем та скидає боєприпас, який влучає в капот машини[133]. 

Рятувальники

У листі до Human Rights Watch Херсонське обласне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) повідомило, що з травня по грудень 2024 року внаслідок атак російських дронів було поранено п'ятьох рятувальників і пошкоджено п'ять пожежно-рятувальних автомобілів у Херсоні.[134] Дослідники Human Rights Watch поспілкувалися з рятувальником, який пережив дві атаки дронів під час виконання службових обов'язків і зазнав поранення під час однієї з них. Також внаслідок цих обстрілів дістали поранення ще двоє цивільних осіб[135]. 

Рятувальник ДСНС у Херсоні Микола розповів, що станом на кінець листопада співробітники та автомобілі ДСНС регулярно ставали об'єктами атак. За його оцінками, коли машини їхали на завдання, приблизно у 50% випадків їх супроводжували дрони[136]. Миколі не дозволили назвати конкретні місця, де сталися ці атаки.

Вперше Микола потрапив під обстріл під час рятувальної операції вранці 25 квітня. За його словами, бригада виїхала на пожежу в будинку на околиці міста на чорному броньованому позашляховику з логотипом ДСНС. За словами Миколи, приблизно через 15 хвилин після того, як вони прибули на місце та почали гасити пожежу, він почув, як з іншого берега річки до них наближається дрон:

Я сховався в будівлі і крикнув усім, щоб теж шукали укриття. Всі сховалися в будинку, хоча він палав, щоб захиститися від дрона. Ми спостерігали, як той кружляв над подвір'ям у пошуках людей, а потім скинув боєприпас на нашу машину, в результаті чого вона загорілася[137].

За його словами, жінка віком приблизно 60 років дістала поранення металевими осколками в руку та живіт. Пізніше Микола зрозумів, що у капот і дах машини влучили загалом три боєприпаси. Автомобіль був настільки понівеченим, що команді довелося заштовхати його під найближче дерево та забрати аж через день.  

Приблизно 10 липня Микола та його колеги ліквідовували пожежу, що виникла внаслідок артилерійського обстрілу житлових будинків. Команда приїхала на чорному позашляховику та червоній пожежній машині. Коли один із рятувальників виходив з пожежної машини через кілька хвилин після прибуття на місце події, над ними з'явився дрон і скинув на автомобіль боєприпас. Рятувальник дістав поранення стегна металевим уламком. Також металевим осколком поранило пішохода у праву ногу. Внаслідок вибуху було пошкоджено колесо та дах пожежної машини.

11 липня ДСНС оприлюднила на своєму телеграм-каналі чотири фотографії з заявою про те, що під час гасіння пожежі у Білозерському (передмісті за вісім кілометрів на захід від Херсона) рятувальників атакував російський дрон[138]. Микола надав Human Rights Watch ті ж самі фотографії.

Human Rights Watch верифікувала відео з дрона, розміщене на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах 31 жовтня, на якому зафіксовано іншу атаку на пожежну машину в Антонівці[139]. Відео з дрона містить 16 змонтованих разом фрагментів, у 12 з яких дрони скидають боєприпаси на будівлю в Антонівці. В одному фрагменті показана будівля у вогні, а в іншому – пожежна машина на вулиці, де знаходиться будівля. В останньому фрагменті дрон скидає вибухівку на пожежну машину перед палаючою будівлею. Супутниковий аналіз пошкоджень будівель свідчить про те, що атака сталася в період з 26 червня по 9 липня.

Магазини та фургони для доставки харчових продуктів

Через атаки російських дронів в Антонівці та Дніпровському районі магазини були змушені закритись або переїхати на північ, подалі від річки. Відтак людям, які живуть поблизу берега Дніпра, важко забезпечити себе харчовими продуктами. Або ж вони змушені долати більші відстані, ще більше ризикуючи потрапити під удар з дрона або під обстріл[140]. Human Rights Watch зафіксувала атаку дрона на магазин і ще одну – на вантажівку для доставки харчових продуктів.

26 серпня внаслідок атаки дрона на його мікроавтобус для перевезення продуктів харчування на вулиці Херсонській в Антонівці загинув 67-річний власник магазину Петро, а його дружина, 60-річна Тетяна, дістала поранення. Його дочка Наталія розповіла дослідникам: «Коли він загинув, ми одразу ж закрили магазин. Ми були передостаннім продуктовим магазином, який закрився в цьому районі. Раніше їх було чотири чи п'ять». Магазин знаходився на вулиці Херсонській, лише за кілометр від місця, де був убитий Петро. Наталія казала, що останній магазин в Антонівці закрився в листопаді. «Тепер тут нічого немає, – сказала вона. – Як можуть літні люди ходити пішки сім кілометрів до супермаркету “Таврійський” [супермаркет у Суворівському районі, на північний захід від Антонівки]?»[141]

19 листопада близько 15:00 27-річний водій-експедитор Іван Мотреску під'їхав до продуктового магазину на кільцевій розв'язці біля торгового центру «Салют»[142]. Він припаркував свій мікроавтобус і вивантажував м'ясо через задні двері, коли почув дзижчання дрона над головою і забіг до крамниці. Іван розповів:

Щойно я зачинив двері магазину, як пролунав вибух. Все розлетілося на друзки, і раптом я відчув біль. Металевий уламок розсік м'які тканини у верхній частині правого стегна. Власниця магазину не постраждала. Я схопив її і вивіз на своїй машині. Дістався додому, хоча й стікав кров'ю, а потім дружина відвезла мене до лікарні.

Власниця крамниці розповіла Іванові, що за 20 хвилин до його приїзду дрон скинув боєприпас на вулицю просто навпроти входу. За словами Івана, сусіди повідомили, що після того, як вони з власницею магазину втекли звідти, стався третій вибух. Спалахнула пожежа, внаслідок якої крамниця вигоріла вщент.

Human Rights Watch верифікувала відео з дрона, розміщене на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 20 листопада. На ньому дрон зависає над крамницею, а потім скидає у приміщення магазину через отвір у даху невеликий боєприпас у формі пляшки, внаслідок чого починається пожежа[143]. Іван Мотреску також надав дослідникам фотографії зруйнованої крамниці. Human Rights Watch не вдалося ідентифікувати тип використаного для обстрілу боєприпасу, але схоже, що це був саморобний запалювальний пристрій з займистої рідини, розпиленої та запаленої за допомогою невеликого вибухового заряду.

Дослідники Human Rights Watch розмовляли з Іваном Мотреску у лікарні, де йому надавали медичну допомогу після поранення[144]. Він шкутильгав і сказав, що не знає, чи то назавжди. Після одужання Іван збирається й далі займатися перевезенням та доставкою харчових продуктів, хоча більше не буде розвозити їх по магазинах на кільцевій розв'язці, де потрапив під обстріл.

Ольга Чернишова живе на березі річки у Дніпровському районі та має магазин у Суворовському районі, за квартал на північ від Дніпра. У грудні вона розповіла дослідникам, що колись в цьому районі через кожні три-чотири квартали були невеликі магазини, а зараз працює лише один[145]. Раніше цей магазин був ближче до річки, але коли співробітникам стало важко діставатися до роботи через переслідування дронів, магазин переїхав за чотири квартали на північ, подалі від Дніпра. Але через більшу відстань деяким покупцям було складно дістатися до магазину. Ольга розповіла:

Багато людей, особливо літніх, не можуть ходити так далеко. Маленькі магазини вкрай необхідні тим, хто залишився. Атаки дронів мають безпосередній вплив на людей. Тут залишилися переважно особи літнього віку. Їм важко далеко ходити до магазину. Вони не можуть [ходити] купувати продукти раз на кілька днів, тому просять мене щось для них купувати[146].

Об'єкти водо- та електропостачання

Місцеві жителі та працівники комунальних служб розповідали Human Rights Watch, що через атаки російських дронів порушене і без того обмежене постачання води та електроенергії цивільному населенню.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомив Human Rights Watch, що з 1 травня до 16 грудня сталися щонайменше 24 атаки дронів на об'єкти газо-, водо- та електропостачання[147]. У цей же період атаки дронів завадили комунальникам відремонтувати 37 пошкоджених об'єктів водопостачання, а щонайменше п'ятеро працівників комунальних служб зазнали поранень або загинули, намагаючись усунути наслідки атак[148].

Human Rights Watch проаналізувала п'ять оприлюднених з серпня 2024 по січень 2025 року відеозаписів з дронів, на яких зафіксовані обстріли електропідстанцій і генераторів у Херсоні[149]. На відео з дрона, оприлюдненому на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 19 серпня, дрон скидає боєприпас на підстанцію в Дніпровському районі. Підпис під відео: «Херсон. Електрики теж ідуть у відпустку»[150].

Дрони атакують працівників, які розвозять воду. На проаналізованому відео з дрона, оприлюдненому на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі 14 серпня 2024 року, дрон скидає боєприпас на білу вантажівку з циліндричною цистерною позаду[151]. Поруч із вантажівкою припаркований білий автомобіль. Боєприпас влучає у дах вантажівки, і після цього відео закінчується. У тому ж дописі на зробленій у невідомий час пізніше фотографії чоловік у цивільному одязі та, судячи з усього, бронежилеті, лежить на землі між двома автомобілями. Схоже, що під ним калюжа крови.

Наступного дня начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко написав у телеграмі, що внаслідок атаки дрона загинули двоє волонтерів турецької гуманітарної організації Міжнародний фонд допомоги і розвитку Блакитного Півмісяця IBC, коли розвозили воду мешканцям Антонівки[152]. У заяві від 16 серпня IBC засудив атаку та оприлюднив фотографії тих самих вантажівки і легкового автомобіля, пошкоджених у тому самому місці, а також повідомив, що було здійснено кілька атак дронів на ті ж транспортні засоби[153]. На фотографіях чітко видно великі наклейки з написом «IBC» на обох транспортних засобах. Ті самі наклейки також видно на відео з дрона[154]. Волонтери та працівники екстрених служб у прифронтових районах України зазвичай одягнені у впізнавані засоби індивідуального захисту, наприклад, бронежилети, у багатьох випадках бежевого або зеленого кольору[155]. 

Громадський транспорт  

Через атаки дронів на автобуси в Херсоні виникли серйозні перебої в роботі громадського транспорту, зокрема, в Антонівці та Дніпровському районі. Внаслідок цих атак постраждали люди, повідомлялося про загиблих і поранених. Дослідники Human Rights Watch проаналізували п'ять записаних дронами відео атак на автобуси в Херсоні, але не змогли визначити, хто саме перебував у автобусах у момент нападів[156]. Чотири з них сталися в Антонівці – на схід від кільцевої розв'язки біля торгового центру «Салют», одна – на захід від кільцевої розв'язки, та п’ята – у Дніпровському районі.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомив Human Rights Watch, що з травня по 16 грудня 2024 року внаслідок атак російських дронів у Херсоні зазнали поранень щонайменше двоє водіїв автобусів, було пошкоджено 22 автобуси[157]. Також у листі було зазначено, що рух громадського транспорту у напрямку прибережних районів міста був суттєво обмежений.

У телеграм-каналі Херсонської обласної прокуратури було розміщено фото салону автобуса з пошкодженим дахом і плямами крові на стінках і підлозі, з підписом, що внаслідок атаки дрона 1 грудня загинуло троє людей, вісім дістали поранення[158].  

За словами місцевих жителів, через атаки російських дронів на автобуси значно зменшилася кількість громадського транспорту в Херсоні, зокрема, в Антонівці та Дніпровському районі[159]. 

Як розповіла староста громади Дніпровського району Світлана, автобуси №5, 16 і 38, що раніше їздили до мікрорайону Кіндійка в Антонівці, більше туди не ходять[160]. «Тепер вважається, що це дуже ризиковано, – сказала вона. – Туди навіть таксі не їздить. Той, хто живе в Кіндійці, має пройти щонайменше три кілометри щоб сісти на автобус».

Ірина Сокур з Херсонського обласного онкологічного диспансеру розповіла, що персонал забирає пацієнтів з дому та відвозить їх після прийому на транспорті лікарні, оскільки через атаки дронів в Антонівці призупинено роботу громадського транспорту[161]. 

Ольга Чернишова постраждала внаслідок атаки дрона, коли вивантажувала продукти з машини біля свого будинку у Дніпровському районі. Вона розповіла дослідникам, що головною вулицею району Перекопською, яка подекуди проходить лише за кілька сотень метрів від берега ріки, раніше ходив тролейбус[162]. Вона зазначила:

[Тролейбусні] дроти обірвані, шматки тепер звисають, як новорічний дощик, приблизно на висоті півтора метра від землі. Їх можна навіть торкнутися. Звісно, тролейбуси більше не ходять. Ніхто не їздить в ту частину міста – ні швидка, ні пожежники, ні комунальники. Ми називаємо Перекопську вулицю «дорогою смерті»[163].

Інші служби

Через атаки російських дронів у Херсоні також було порушено роботу моргів, бюро ритуальних послуг та служби розмінування. Голова Дніпровської районної ради Владислав Кондратов сказав: «Через велику кількість дронів у повітрі ми не можемо забирати тіла загиблих»[164]. Тіло загиблого внаслідок артобстрілу сусіда Світлани привалило стіною. За її словами, працівник моргу сказав їй: «Самі діставайте тіло і везіть на Перекопську. Ми не будемо [їхати до вас]»[165]. 

Human Rights Watch проаналізувала два відео з дронів, завантажені на пов'язаний з російськими військовими телеграм-канал. На них дрони атакують цивільні автомобілі біля похоронного бюро на цвинтарі в Антонівці[166].

Начальниця відділу у Департаменті міського господарства Херсонської міської ради Вікторія Орлова наприкінці листопада повідомила дослідникам, що менш ніж за місяць від атак дронів постраждали п'ятеро працівників міської ради[167]. Вона сказала: «Працювати неможливо... Одна жінка втратила око. Ще один чоловік у критичному стані. Інший загинув».

На оприлюдненому 3 грудня на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі відео з дрона видно, як він зависає над двома людьми у яскраво-зеленому одязі та синьою вантажівкою. Третя людина стоїть поруч[168]. Дрон скидає боєприпас, коли троє людей під ним розбігаються в різні боки. Боєприпас влучає за кілька метрів від вантажівки. Вікторія Орлова сказала, що ці люди та транспортний засіб схожі на співробітників та транспорт комунального підприємства «Парки Херсона»[169]. 

Атаки дронів також заважають знешкоджувати протипіхотні міни та вибухонебезпечні предмети, що залишилися на вулицях Херсона внаслідок бойових дій. За словами одного з жителів Антонівки, сапери перестали виїжджати на виклики в жовтні через загрозу застосування дронів[170]. Жителька Дніпровського району розповіла, що на виклик її сусіда з проханням очистити територію від нерозірваних боєприпасів влада відреагувала лише через два тижні[171].

 

Наслідки обстрілів цивільного населення передмістя Херсона

Через постійні атаки на мирних жителів Херсона мешканці Антонівки та Дніпровського району мають дедалі більше проблем з отриманням медичних послуг, харчових продуктів, води, електроенергії, можливістю користуватися громадським транспортом та іншими послугами. За словами місцевих жителів, через атаки російських дронів та відсутність доступу до товарів і послуг вони змушені частіше залишати свої домівки та долати більші відстані щоб забезпечити себе, наражаючи своє життя на ще більшу небезпеку[172].

Ті, хто залишився, вимушені якомога менше часу проводити на вулицю, щоб не наражатися на ризик загинути. Але і вдома вони не відчувають себе у безпеці. За словами місцевих жителів, через атаки дронів і брак товарів та послуг вони та інші люди були змушені покинути свої домівки[173].

Жителі району, які залишилися тут, вимушені пристосовуватися до нових умов життя. Настя, фельдшерка швидкої медичної допомоги, розповідала:

Стало важко діставатися на роботу і з роботи. Я їжджу велосипедом і більше не використовую машину. Бо автомобілі всіх моїх сусідів вже пошкоджені... Але дрони полюють і на велосипедистів...

Люди не так часто ходять по магазинах. Там, де я живу, немає магазинів і немає можливості доставити сюди товари. Є лише одна крамниця на розі, і там продають тільки горілку та цигарки. Але вона закрита бетонними блоками, тому, коли ми з сусідами виходимо з кварталу, то біжимо туди і ховаємося там, а потім біжимо далі.

Я залишилася вдома, тому що у мене великий собака, і нам нема куди їхати. Тепер ми навіть собаку можемо вигулювати лише 10-15 хвилин навколо будинку.

Інші, як підприємець Вадим Литвиненко, і надалі їздять машиною, оскільки не бачать безпечнішої альтернативи. Щодня Вадим відвозить свою матір на роботу до медичного центру на вулиці Перекопській у Дніпровському районі та потім забирає[174]. Він сказав:

Їздити туди машиною практично самогубство, але йти пішки теж не завжди безпечніше... Їдеш зі швидкістю 80-100 кілометрів [на годину], і це твій єдиний порятунок. Я вожу її щодня туди-назад і молюся кожного разу перед тим, як сісти за кермо і вирушити в дорогу.

Представник місцевої влади повідомив, що люди також почали використовувати портативні детектори дронів з екраном, на якому з’являється інформація про наявність поблизу дрона, його модель і відстань до нього[175]. Таким чином люди визначають, коли можна безпечно виходити на вулицю, а коли треба тікати.

Рятуючись від дрона, все одне є ризик наступити на протипіхотні міни ПФМ або наїхати на них. Співробітник системи міського господарства так описав ситуацію дослідникам: «Коли пересуваєшся [територією], не знаєш, куди дивитися, щоб врятуватися: нагору на дрони чи під ноги на міни, які вони скидають»[176].

Одним із основних наслідків таких умов стало скорочення чисельності населення. З травня по 13 грудня 2024 року кількість мешканців Антонівки скоротилася з 4 570 до 2 300[177]. 1 700 з тих, хто залишив район, виїхали з початку листопада до 13 грудня. Виконавчий комітет Херсонської міської ради не надав статистичних даних щодо населення Дніпровського району. Як повідомив дослідникам у листопаді голова Дніпровської районної ради Владислав Кондратов, за його оцінками, від 65 до 80 відсотків населення, що залишилося в Дніпровському та Антонівці, – це літні люди[178].  

Директорка Херсонського онкологічного диспансеру Ірина Сокур розповіла Human Rights Watch у листопаді:

Атаки дронів викликають паніку і є причиною того, що деякі наші співробітники не хочуть більше виходити на роботу і пішли у довгострокову відпустку. У декого є діти, і люди кажуть, що не хочуть залишити їх без батьків[179].

55-річна Тетяна Кравчук виїхала з Антонівки після того, як зазнала важких поранень внаслідок атаки дрона. Вона розповіла:

Люди почали тікати, бо життя там стало нестерпним. Одна справа – жити без комунікацій, але зовсім інша – коли на тебе скидають бомби, і коли це трапляється постійно[180].

Деякі колишні жителі розповіли Human Rights Watch, що, окрім страху смерті, вирішальними чинниками їхнього рішення про виїзд стали відсутність електроенергії та опалення[181]. Чоловік Анжеліки Добровольської загинув внаслідок атаки дрона. Вона була змушена залишити свою квартиру в Антонівці в грудні, коли після чергового удару з дрона по припаркованій у дворі будинку машині у її помешканні вилетіли шибки[182]. Вона каже: «Жити тут неможливо. Немає зв'язку, немає опалення, а екстрені служби сюди не можуть дістатися. Тому довелося переїхати до цивілізації»[183].

Виїхав з Антонівки і автомеханік Андрій Лукін, який наприкінці вересня постраждав внаслідок атаки дрона, коли їхав на велосипеді. «Залишатися без газу, електрики, води було неможливо, – сказав він. – Тільки дрони та артобстріли. У нас була вода зі свердловин, але потім дрони знищили генератори [які качали воду]. Газопровід теж був пошкоджений»[184].

Міцеві жителі розповідають про заходи безпеки, яких вони вживають, щоб не стати ціллю для дронів. Зокрема, намагаються якомога менше виходити на вулицю[185]. У листопаді працівник міської служби розповів Human Rights Watch, що в Антонівці

декілька сусідів, ризикуючи життям, раз на чотири-сім днів їздять на своїх машинах в інші райони до магазину купити продукти для всіх жителів громади та повернутися назад[186].

Подружжя Валерій Сухенко та Анастасія Русол виїхали з Антонівки після того, як 17 листопада дістали поранень внаслідок обстрілу їхнього будинку з дрона[187]. Валерій каже, що їхній від’їзд вплинув на інших членів громади. До того він допомагав літнім людям та людям з обмеженими можливостями – заправляв їхні автомобілі на заправці. Тепер це доводиться робити іншим. За його словами, він та кілька інших мешканців району раз на тиждень брали в осіб з обмеженою мобільністю списки потрібних їм у магазинах товарів, а потім по черзі їздили на закупи.

Атаки російських дронів вплинули на психічний стан мешканців. Дослідники Human Rights Watch спілкувалися з Валерієм Сухенко та Анастасією Русол через дев'ять днів після атаки на них. Обидва кажуть, що цей обстріл завдав їм серйозної психологічної травми. Валерія мучать нічні кошмари. Анастасія каже: «Починаю щось робити, а потім просто кидаю. Я дезорієнтована та розгублена». Подружжя більше не живе в Антонівці. Вони мають проблеми зі слухом, і не змогли б почути наближення дронів і спробувати вберегтися від них. Вони повідомили, що у будь-якому випадку їм не було де жити, бо їхній будинок був зруйнований.

Володимир Міхін розвозить гуманітарну допомогу та кілька разів потрапляв під обстріли. Він розповів, як удари дронів вплинули на його психічне здоров'я та самопочуття[188]. За його словами, він прислухається до звуку дронів протягом 15 хвилин, перш ніж вийти з дому. Він їде швидко, зупиняючись під кожним деревом, щоб знову прислухатися. «Немає вже такого відчуття, як "хвилювання"». За словами Володимира, він живе з постійним відчуттям тривоги та нервозності, має проблеми зі сном, зазвичай падає від втоми близько 2-3 години ночі. Через таке існування у нього зникла жага до життя, а стрес позначився на фізичному здоров'ї.

 

Дрони-квадрокоптери, які Росія використовує в Херсоні

«Найнебезпечніше в дронах – їхня точність».

Андрій Кований, начальник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції в Херсонській області, листопад 2024 року[189]

Основні характеристики

Представлені у цьому звіті дрони – це квадрокоптери, невеликі за розміром і надзвичайно маневрені, здатні зависати, літати горизонтально або вертикально, огинати кути, залітати крізь відчинені вікна та двері, маневрувати у важкодоступних місцях і стежити за людьми та транспортними засобами, що рухаються. У квадрокоптерів чотири двигуни, кожен щонайменше з одним пропелером для підйому і руху. Пропелери та двигуни встановлені на рамі, на якій також закріплені акумулятор, камера, польотний контролер, кабелі живлення та передавач відеосигналу. Це основні конструктивні елементи, необхідні для успішного польоту дрона.

Квадрокоптери мають невелику дальність польоту, зазвичай від 5 до 25 кілометрів. Такі фактори, як вага бойової частини, вітер та екстремальні температури можуть суттєво зменшити час автономної роботи дрона, а отже, і дальність польоту[190]. 

Дрони часто оснащені камерами з високою роздільною здатністю, які надсилають оператору детальне відео у реальному часі. На деяких дронах встановлений тепловізійна камера, що дозволяє їм знімати в повній темряві[191]. Завдяки камері та маневреності дрона оператор може наносити удари за межами зони прямої видимості.

Багато з описаних у цьому звіті дронів-квадрокоптерів розміром менше 40 сантиметрів (16 дюймів) по діагоналі. Оператори можуть керувати ними за допомогою смартфона або портативного пульта. Такі дрони зазвичай коштують від кількох сотень до двох тисяч доларів.

Більшість використовуваних російськими збройними силами в Херсоні дронів-квадрокоптерів доступні у вільному продажу та не призначені для ведення бойових дій. Російські військові або їхні постачальники оснащують ці дрони додатковими засобами для перенесення чи скидання боєприпасів.

Описані у цьому звіті атаки є прикладом двох способів використання ударних дронів у Херсоні. Дрон або скидає один чи кілька боєприпасів, зависаючи над ціллю або переслідуючи її, або летить безпосередньо у ціль і при зіткненні підриває боєприпас, який несе, знищуючи при цьому сам себе.

Використання квадрокоптерів у такий спосіб свідчить про зміну парадигми на полі бою. Ці дрони здатні завдавати ударів з відносно високою точністю, коштуючи значно нижче, порівняно з іншими типами керованих боєприпасів.

Боєприпаси, використовувані для атак з дронів у Херсоні

Human Rights Watch задокументувала кілька типів боєприпасів, які російські квадрокоптери застосовували для атак у Херсоні. Ці боєприпаси мають фугасну, осколкову або запалювальну дію. На деякі дрони встановлюють протипіхотні та протитанкові міни.

Багато зображень і відеозаписів цих боєприпасів, проаналізованих дослідниками Human Rights Watch, були оприлюднені на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах. На них показані найрізноманітніші види озброєнь. Свідки атак дронів також поділилися з Human Rights Watch фотографіями залишків дронів та боєприпасів. Способи перенесення, маневрування, озброєння та скидання боєзаряда з дрона не є стандартизованими.  

Дрони скидають протипіхотні міни, гранати, мінометні міни та вибухові суббоєприпаси, вилучені з оригінальної касети. Для покращення точності скидання боєприпасів їх потім модифікують імпровізованими зовнішніми елементами, наприклад, стабілізаційними крилами. Дрон оснащують додатковим механізмом для перенесення та скидання боєприпасів. Дрони інших типів оператор спрямовує на ціль, що призводить до вибуху бойової частини при зіткненні та знищення самого дрона.

Для описаних у цьому звіті атак з дронів використовувалися боєприпаси, призначені для вибуху при ударі та спричинення вибухової хвилі або для осколкового ураження. До них можна віднести так звані боєприпаси подвійного призначення з ефектом ураження вибуховою хвилею або уламкового ураження, а також такі, що містять кумулятивний заряд, призначений для завдання шкоди або знищення озброєння, військової техніки та транспортних засобів.

У розміщених на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах відео продемонстровано застосування дронів для встановлення протипіхотних мін. Часто на цих відео можна побачити протипіхотні міни серії ПФМ та протитанкові міни серії ПТМ радянських часів. Міни обох типів мають бути певним чином модифіковані, щоб врахувати різницю між мінами, підрив яких має ініціювати потенційна ціль, і боєприпасами, що спрацьовують від удару. Додатково міни обох типів можуть бути оснащені пристроєм самоліквідації, який може спричинити вибух міни у довільний момент часу після зведення пускового механізму.

Під час атак у Херсоні дрони також використовуються для скидання саморобних запалювальних пристроїв. Зокрема це можуть бути маленькі пластикові пляшки, наповнені легкозаймистою рідиною, на кшталт коктейлю Молотова.

Типи дронів-квадрокоптерів, що використовуються російськими збройними силами у Херсоні

Дослідники Human Rights Watch проаналізували пов'язані з російськими військовими телеграм-канали, які поширювали фотографії використаних для атак дронів, а потім порівняли інтерфейси дронів на проаналізованих відео з оприлюдненими у вільному доступі інструкціями виробників або інформацією на їхніх веб-сайтах і в соціальних мережах. Один із російських виробників дронів поширив відео з атаками дронів, стверджуючи, що російські збройні сили використовували їхні вироби в Херсоні.

Human Rights Watch дійшла висновку, що російські військові використовували в Херсоні дрони щонайменше трьох різних виробників. Дві компанії, DJI та Autel, є китайськими комерційними виробниками дронів. 17 квітня 2025 року Human Rights Watch звернулася до обох компаній із питаннями, чи відомо їм про використання їхніх дронів у воєнних цілях російськими збройними силами в Україні, та яких заходів вони вживають для протидії такому використанню.

Дрони DJI

Human Rights Watch підтвердила використання дронів DJI для 27 задокументованих у цьому звіті атак, проаналізувавши відео цих атак, поширені на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах. Також дослідники проаналізували фотографії та відео з тих самих телеграм-каналів. На них показано, як дрони DJI озброюють вибуховими суббоєприпасами, як вони злітають, як оператори дронів користуються пультами керування DJI, або видно екрани з кадрами з дронів з інтерфейсами, ідентичними виробам DJI[192]. 

З 17 серпня по 2 грудня телеграм-канал «От Мариуполя до Карпат» поширив або перепостив фотографії 103 дронів DJI в оригінальній упаковці. На каналі було заявлено, що їх передали російським підрозділам у Херсонській області. Дарувальник не був вказаний. Зокрема, там були DJI Mavic 3, Mavic 3 Pro та Mavic T. Усі три моделі дронів важать від 899 до 958 грамів і мають розмір близько 38 сантиметрів по діагоналі. Усі моделі мають камери з високою роздільною здатністю та різноманітні можливості цифрового або оптичного зуму[193]. Крім того, у DJI Mavic 3T є тепловізійна камера[194].

Human Rights Watch надіслала листа до DJI 17 квітня 2025 року. 25 квітня 2025 року ми отримали електронною поштою відповідь від DJI, до якої було додано лист від 17 квітня[195].

У DJI визнали, що їхні дрони використовуються у бойових діях в Україні, але підкреслили, що таке використання суперечить «усталеній політиці компанії, згідно з якою її продукцію не можна продавати або використовувати для ведення бойових дій». DJI посилається на «Умови продажу» компанії, де зазначено, що «продукти DJI спроектовані, розроблені та виготовлені для цивільного використання. Не дозволено прямо чи опосередковано використовувати продукти DJI для ведення бойових дій або інших цілей, заборонених застосовним законодавством»[196]. У листі-відповіді DJI також йдеться про те, що компанія «категорично проти спроб встановити озброєння на нашу продукцію, і ми відмовилися адаптувати наші вироби або дозволити модифікувати їх таким чином, щоб уможливити використання з метою ведення бойових дій».

В «Умовах використання продукції DJI» також зазначено, що купуючи дрон, користувачі «також погоджуються не вчиняти наступних дій: намагатися “хакнути”, “зламати”, здійснити зворотне проектування або модифікувати Виріб або Застосунки DJI, а також відкривати, завантажувати та оприлюднювати вихідний код, обходити або ухилятися від заходів, вживаних для запобігання або обмеження доступу до будь-якої частини, вмісту чи коду Виробу»[197]. 

Компанія заявила, що «не буде мати справу з суб'єктами, які дають зрозуміти, що мають намір використовувати продукцію в таких цілях... Незалежно від країни, придбання продукції DJI для бойового застосування суперечить нашим принципам непричетності до бойових дій».

DJI посилається на свою «заяву про використання дронів у воєнних цілях», оприлюднену 21 квітня 2022 року, через три місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У ній зазначено, що «DJI наразі переглядає вимоги компанії щодо дотримання законодавства у різних юрисдикціях[198]. До завершення цієї процедури DJI тимчасово призупиняє діяльність у Росії та Україні». У листі до Human Rights Watch від квітня 2025 року йдеться про наступне: «З 26 квітня 2022 року DJI призупинила діяльність у Росії та Україні, зокрема припинила продаж продукції та надання послуг. DJI і досі дотримується цієї політики». Далі у листі йдеться про наступне: «Нам також відомо про те, що Сили оборони України купували продукцію компанії DJI. Незалежно від країни, придбання продукції DJI для бойового застосування суперечить нашим принципам непричетності до бойових дій».

У зверненні до компанії DJI Human Rights Watch зазначила, що в телеграм-каналах, які підтримують російських військових, були оприлюднені квитанції про купівлю дронів DJI, що свідчить про їх придбання в офіційних дистриб’юторів компанії DJI у Росії[199]. Крім того, деякі магазини у Москві стверджують, що вони є офіційними дистриб’юторами дронів DJI[200]. У відповідь на це компанія повідомила: «DJI пропонує на ринку продукцію, готову до використання. Компанія переважно реалізує свої вироби через торгових посередників, зокрема через платформи електронної комерції, такі як Amazon та Alibaba. Будь-яка компанія може зіткнутися з неправомірними заявами деяких суб'єктів про те, що вони є її офіційними дистриб’юторами. DJI фактично не уповноважувала жодну з перелічених компаній, які стверджують, що вони є нашими офіційними дистриб'юторами».

У відповіді DJI перелічені заходи, яких компанія вжила для заохочення відповідального використання своїх дронів. У більшості з них відповідальність за дотримання політики компанії щодо заборони продажу або підтримки використання з метою ведення бойових дій покладено на користувача та офіційного дистриб'ютора. Компанія пояснює, що видалила програмне забезпечення для керування польотами для споживчих товарів з App Store в Росії та Україні. Таким чином, «користувачі в Росії та Україні більше не можуть завантажувати відповідні додатки DJI з App Store».

У відповіді йдеться про те, що DJI «доклала максимум зусиль, щоб забезпечити дотримання норм законодавства та запобігти використанню своєї продукції в неналежних цілях». Зокрема, «протягом багатьох років DJI неодноразово наголошувала нашим дистриб'юторам на необхідності дотримуватися вимог, особливо щодо припинення будь-яких продажів або обслуговування клієнтів, які можуть спробувати використати наші дрони для заподіяння шкоди».

Human Rights Watch звернулася до компанії DJI з проханням роз'яснити, як вона контролює використання своїх продуктів і яких практичних кроків можна вжити, щоб, наприклад, вивести продукт з ладу, якщо компанія виявить, що користувач вніс зміни до програмного забезпечення продукту. У своїй відповіді компанія зазначила: «DJI не відстежує своїх користувачів з міркувань конфіденційності. Компанія DJI не має інформації щодо використання наших виробів кінцевими користувачами, а збирати таку інформацію для DJI є недоцільним... Ми не маємо можливості контролювати спосіб використання наших дронів після їх придбання. У виробах DJI немає жодних функцій або можливостей, які б дозволяли DJI відстежувати використання виробів або дистанційно керувати ними чи вимикати їх. Такий моніторинг з боку DJI також суперечив би обґрунтованому праву [користувачів] на приватність».

Дрони Autel

Обидві сторони конфлікту в Україні використовують дрони компанії Autel[201]. Human Rights Watch підтвердила використання дронів Autel для двох задокументованих у цьому звіті атак, проаналізувавши відео цих атак, поширені на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах. На телеграм-каналі «Хабр» була розміщена фотографія дрона Autel EVO II Series[202]. Дослідники Human Rights Watch проаналізували її та два відеозаписи з дронів Autel, використаних для атак у Херсоні[203]. 

25 лютого 2022 року компанія Autel оприлюднила на своєму веб-сайті заяву, в якій рішуче засудила використання усіх своїх дронів для заподіяння шкоди людям або майну[204]. 18 листопада 2024 року Autel оголосила себе «міжнародною компанією, що спеціалізується на цивільних дронах». У заяві стверджується, що «Autel Robotics рішуче виступає проти участі у будь-якій війні чи конфлікті та будь-яких діях провокаційного характеру, а також утримується від таких дій». Також у заяві йшлося про наступне:

Продукція Autel Robotics як цивільного підприємства має чітко визначені характеристики та призначена виключно для цивільних цілей. Ми проводимо всебічну юридичну експертизу всіх партнерів та перевіряємо їх на предмет наявності у чорному списку, а також підписали всі необхідні комплаєнс-документи для забезпечення законності та безпечності кінцевого використання продукції. Autel Robotics виступає категорично проти та забороняє будь-яку модифікацію наших виробів для цілей, що стосуються зброї масового знищення або ставлять під загрозу життя людей. Це зобов’язання є свідченням незмінної прихильності Autel Robotics до миру та безпеки у світі[205].

Human Rights Watch надіслала листа компанії Autel 17 квітня 2025 року й отримала відповідь 30 квітня 2025 року. Повний текст обох листів наведено у додатку до цього звіту.

Компанія Autel визнала, що має інформацію щодо використання її дронів у бойових діях в Україні, але заявила: «Окрім повідомлень у ЗМІ, ми не маємо інформації з незалежних джерел про те, як будь-яка зі сторін використовує дрони Autel в Україні». В Autel також заявили, що «з лютого 2022 року ми не проводили операцій з клієнтами з Росії».

В Autel додали: «Ми категорично забороняємо використовувати наші вироби у військових цілях, особливо у збройних конфліктах». В Autel заявляють, що вимагають від «усіх клієнтів» підписати декларацію «на підтвердження того, що вироби не будуть використовуватися у військових цілях, і що кінцеві користувачі не є військовими організаціями».

У відповіді Human Rights Watch від Autel були перелічені заходи, яких компанія вжила «для запобігання неналежному використанню дронів Autel». Угоди користувача та інструкції до продукції компанії Autel «категорично забороняють використання дронів Autel у військових цілях». Клієнти компанії Autel повинні у письмовій формі «1) погодитися не продавати продукцію “країнам, на які накладено санкції та ембарго, до яких зокрема відноситься Росія; і 2) підтвердити, що кінцевими користувачами не є військові, вони не беруть участі у будь-яких діях або не виконують будь-яких функцій, метою яких є допомога військовим кінцевим користувачам, і не продаватимуть, не постачатимуть, не передаватимуть, не використовуватимуть і не дозволятимуть будь-якій іншій фізичній або юридичній особі використовувати будь-який продукт компанії Autel для будь-якого кінцевого використання у військових цілях».

На відміну від DJI, компанія Autel заявляє, що запровадила географічні обмеження «для запобігання експлуатації» своїх дронів «у Росії, Україні та інших регіонах, на які поширюється ембарго».

У компанії Autel створено «Робочу групу з управління комплаєнсом» під керівництвом голови правління компанії. Вона запровадила «систему заохочення для працівників, які продемонстрували належну обізнаність щодо своїх зобов'язань з дотримання нормативно-правових вимог, та покарання у вигляді суворих дисциплінарних санкцій для порушників політики комплаєнсу».

Autel заявляє, що має «чорний список клієнтів і дистриб’юторів», згідно з яким компанія розриває «всі ділові відносини» з «клієнтами або дистриб’юторами», які «порушують наші дистриб’юторські угоди або політику продажів компанії, постачаючи продукцію до проблемних регіонів, або якщо вони фігурують у негативних повідомленнях у ЗМІ».

Зрештою, в Autel зазначили, що компанія

має декілька каналів зв'язку через наш веб-сайт та центри обслуговування клієнтів, за допомогою яких можна повідомити про підозри або занепокоєння щодо неналежного використання наших дронів, зокрема про їхнє можливе використання у збройних конфліктах. Ми серйозно ставимося до таких повідомлень і ретельно їх розглядаємо.

Дрони «Судоплатова»

Російська організація «Судоплатов» є третім виробником дронів, які, за даними Human Rights Watch, використовують російські збройні сили в Херсоні[206]. «Судоплатов» випускає кілька типів дронів на замовлення для російських військових[207]. Human Rights Watch підтвердила використання дронів ВТ-40 «Судоплатова» під час однієї задокументованої у цьому звіті атаки на цивільних, проаналізувавши відео атаки, поширеної на пов'язаних з російськими військовими телеграм-каналах. Згідно з інформацією на телеграм-каналі «Судоплатов», ці дрони здатні нести бойову частину вагою приблизно 1,3-3 кілограми та долати відстань у 7-10 кілометрів[208]. 3 серпня 2024 року телеграм-канал «Судоплатов» перепостив кілька відео, на яких нібито показано використання їхнього дрона ВТ-40 для атак у Херсоні[209]. 9 травня 2025 року Human Rights Watch надіслала листа організації «Судоплатов», але на момент завершення підготовки цього звіту до публікації відповіді не отримала.

Ймовірне застосування Україною ударних дронів-квадрокоптерів у Херсонській області

Українські військові також мають на балансі ударні комерційні квадрокоптери та застосовують їх проти російських військових цілей під час війни[210]. Російські офіційні особи, ЗМІ та телеграм-канали стверджують, що українські військові використовують озброєні дрони-квадрокоптери для атак на мирних жителів і цивільні об'єкти в окупованих частинах Херсонської області, і не тільки. Дослідники Human Rights Watch ознайомилися з фотографіями та заявами призначеного Росією губернатора окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо, оприлюдненими у грудні 2023 року та у листопаді і грудні 2024 року, в яких він стверджував, що українські дрони атакували цивільні транспортні засоби в окупованих районах області[211]. Human Rights Watch не вдалося верифікувати зображення або ідентифікувати та в безпечних умовах опитати жертв чи свідків цих інцидентів. Принаймні в одному дописі характер пошкоджень транспортного засобу на фотографіях збігається з описаними в цьому звіті пошкодженнями внаслідок атак дронів на цивільні об'єкти.

 

Застосоване міжнародне право

Норми міжнародного гуманітарного права

Війна між Росією та Україною – це міжнародний збройний конфлікт згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, відомими також як закони та звичаї війни. Він регулюється насамперед чотирма Женевськими конвенціями 1949 року і Першим додатковим протоколом 1977 року (Протокол I), Гаазькими конвенціями 1907 року, а також нормами звичаєвого міжнародного гуманітарного права[212]. 

Закони та звичаї війни передбачають захист цивільного населення та інших осіб, які не беруть участь у бойових діях, від загроз, пов'язаних зі збройним конфліктом. Також вони регулюють ведення бойових дій, тобто засоби і методи ведення війни всіх сторін конфлікту. Передусім, це норма, згідно з якою сторони конфлікту повинні завжди розрізняти цивільне населення і комбатантів[213]. Цивільне населення та цивільні об’єкти не повинні бути об'єктом атак. Сторонам конфлікту заборонено навмисно нападати на мирних людей, здійснювати обстріли, під час яких не розрізняють комбатантів і цивільних, або які завдають надмірної шкоди мирному населенню порівняно з очікуваними військовими перевагами такого нападу[214].

Сторони конфлікту повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів для захисту цивільного населення під їхнім контролем від наслідків атак, а при здійсненні нападів мінімізувати шкоду життю та майну цивільного населення[215].

Особи, які скоюють серйозні порушення законів та звичаїв війни зі злочинним наміром, можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини[216]. Командири, які знали або мали знати про злочини своїх підлеглих і не запобігли їм або не покарали винних, можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до принципу відповідальності командування[217].

Незаконні атаки на цивільних осіб та цивільні об'єкти

Закони та звичаї війни забороняють навмисні, невибіркові та непропорційні удари по цивільному населенню та цивільних об'єктах.

Заборонено навмисно атакувати мирних жителів за винятком випадків, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях, і лише у цей момент. Щоб діяння окремої особи було визнано безпосередньою участю у воєнних діях, ця особа має бути здатною неодмінно заподіяти шкоди супротивнику і діяти з метою підтримки однієї зі сторін конфлікту[218].  

Цивільні об'єкти – це будинки, магазини, ринки, школи, лікарні, культові споруди, ферми і фабрики тощо, якщо тільки вони не використовуються у військових цілях або не є законними військовими об'єктами[219]. 

Атакувати можна лише військові об'єкти. Військові об'єкти – це всі об’єкти, які за своїм характером, розміщенням, призначенням або використанням надають військам противника певну військову перевагу за існуючих у даний момент обставин[220]. Учасники бойових дій, озброєння, боєприпаси та матеріальні засоби є військовими цілями. Хоча житловий будинок вважається цивільним об'єктом, якщо, наприклад, його використовують війська противника для розміщення або зберігання озброєння, він стає військовим об'єктом і може бути атакований протягом усього часу такого використання. Лікарні та інші медичні установи перебувають під спеціальним додатковим захистом від атак.

Крім того, норми міжнародного гуманітарного права забороняють атакувати, знищувати, вилучати або виводити з ладу необхідні мирним жителям об'єкти, наприклад, продовольчі склади або системи постачання питної води для цивільного населення[221]. 

Невибіркові атаки - це атаки, які не розрізняють військові об'єкти і цивільних осіб або цивільні об'єкти. Прикладами невибіркових атак є такі, що не спрямовані на конкретний військовий об'єкт, або атаки із застосуванням зброї, яка не може бути спрямована на конкретний військовий об'єкт.

Також заборонені атаки, які порушують принцип пропорційності. Атака є непропорційною, якщо можна очікувати, що вона призведе до випадкових жертв серед цивільного населення або завдасть цивільним об'єктам шкоди, надмірної порівняно з конкретною і прямою воєнною перевагою, очікуваною на момент атаки.

Збройний конфлікт у населених районах

За законами війни не заборонено вести бойові дії у населеній місцевості, хоча присутність великої кількості цивільних осіб накладає на сторони конфлікту додаткову відповідальність щодо необхідності вжити заходів для мінімізації шкоди цивільному населенню. Під час військових операцій сторони конфлікту повинні постійно дбати про захист цивільного населення і вживати «всіх практично можливих запобіжних заходів», щоб уникнути або звести до мінімуму випадкові жертви серед цивільного населення і пошкодження цивільних об'єктів. Ці запобіжні заходи включають вжиття всіх можливих заходів для перевірки того, що об'єктами нападу є військові об'єкти, а не цивільні особи або цивільні об'єкти, а також «ефективне завчасне попередження» про напади, коли це дозволяють обставини. Сторони конфлікту мають відмінити або зупинити напад, якщо стає очевидним, що об'єкт не є військовим, і напад завдасть непропорційної шкоди цивільному населенню.

Ефективні завчасні попередження

Сторони конфлікту зобов’язані робити «ефективне завчасне попередження про напади, які можуть мати вплив на цивільне населення, за винятком тих випадків, коли обставини цього не дозволяють»[222]. Визначення «ефективного» попередження залежить від конкретних обставин. Під час оцінювання необхідно враховувати своєчасність попередження, можливість донести його до людей, яких воно стосується, а також можливість цивільного населення покинути територію. Попередження, після якого у цивільного населення не буде достатньо часу, щоб виїхати в безпечніший район, не буде вважатися «ефективним».

Мирні жителі, які не евакуюються після попередження, все одне залишаються під повним захистом законів війни. В іншому випадку сторони конфлікту можуть використовувати попередження для примусового переміщення населення, погрожуючи цивільним особам навмисно заподіяти їм шкоду, якщо вони не дослухаються до попереджень. Ба більше, деякі цивільні особи не можуть дослухатися до попередження про евакуацію через стан здоров'я чи обмежені можливості, страх або відсутність безпечного місця, в яке можна переміститися. Тож навіть після попереджень нападаючі сторона повинна вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути жертв серед мирних жителів та пошкодження цивільного майна. Зокрема припинити напад, якщо стає очевидним, що об'єкт не є військовим.

Поширення терору серед цивільного населення

Закони та звичаї війни забороняють «акти насильства чи загрози застосування насильства, що мають головною метою поширення терору серед цивільного населення»[223]. Ця заборона не стосується наслідків законних нападів, які зазвичай викликають страх, а скоріше тих погроз або нападів на мирних жителів, які мають на меті саме терор. Такі напади або погрози повинні здійснюватися без отримання істотної воєнної переваги[224].

«Головна мета» у цьому випадку означає, що саме терор і був основним наміром, а не злочинною недбалістю[225]. Відповідальні особи мали розуміти ймовірність того, що терор стане наслідком незаконних дій, і що саме він був очікуваним результатом[226].

Удари дронів-квадрокоптерів у Херсоні відповідно до норм міжнародного права

Ударні квадрокоптери не є за своєю суттю незаконною або невибірковою зброєю. Вони можуть нести різне бомбове навантаження, що може бути використане для нанесення точних ударів відповідно до міжнародно-правових стандартів і мінімізації шкоди цивільному населенню. Натомість правомірність застосування таких дронів залежить від оператора, технології наведення на ціль і бойової частини.

Квадрокоптери мають особливі можливості, якими відрізняються від дронів, що раніше використовувалися в бою, і від інших систем доставлення озброєння. Вони дуже маневрені та передають відео високої роздільної здатності операторові в реальному часі, що дає йому можливість максимально точно ідентифікувати особу або об'єкт, на який спрямована атака. Оператор може визначити, чи є потенційна ціль цивільною особою або учасником бойових дій, не наражаючись при цьому на небезпеку. Така особливість також свідчить про те, що коли цивільні особи стають жертвами атак, то ці атаки є навмисними та протизаконними.

Результати дослідження Human Rights Watch свідчать про те, що російські військові у Херсоні неодноразово цілеспрямовано завдавали ударів з дронів по цивільних особах, порушуючи закони та звичаї війни. Human Rights Watch також задокументувала численні цілеспрямовані атаки російських дронів на цивільні об'єкти, зокрема цивільні транспортні засоби, заклади охорони здоров’я та автомобілі швидкої медичної допомоги, цивільні підприємства, зокрема продуктові магазини, а також громадський транспорт. Також під удар потрапляли об'єкти газо-, водо- та електропостачання, що ймовірно, використовувались у цивільних цілях[227]. 

Повідомлення у російських телеграм-каналах з позначеними червоним кольором окремими районами Херсона та попередженням про те, що «будь-який автотранспорт, що пересувається, буде вважатися законною ціллю», також вказують на намір навмисно атакувати цивільні транспортні засоби, незалежно від того, використовувалися вони у військових цілях чи ні, наражаючи цивільне населення на серйозну небезпеку.

Також дослідники Human Rights Watch дійшли висновку, що численні цілеспрямовані удари російських дронів по окремих мирних жителях і цивільних транспортних засобах є очевидною стратегією, основною метою якої є поширення терору серед цивільного населення[228].  

Хоча Росія завдавала ударів дронами і по військових цілях у Херсоні, переважна більшість оприлюднених та проаналізованих Human Rights Watch відеороликів були про напади на цивільних осіб (беззбройних людей у цивільному одязі) або на цивільні об'єкти, такі як припарковані автомобілі[229]. Атаки дронів на цивільне населення не мали законної воєнної мети. У рішенні Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії у справі Мілошевича суд зазначив, що висновок про наявність конкретного наміру «може бути зроблений на підставі обставин вчинення акту насильства або погроз насильством, тобто на підставі їхнього характеру, способу, часу та тривалості»[230].

Коментатори зазначають, що посилання МТКЮ на «тривалу кампанію» насильства у справі Галича є важливим, оскільки воно також «вказує на те, що частота і тривалість дій... можуть допомогти визначити, що нападник мав намір поширювати терор», зважаючи на поведінку нападника протягом певного часу[231].

Дрони-квадрокоптери та заборонена й невибіркова зброя

Метою гуманітарного роззброєння є мінімізація негативних гуманітарних та екологічних наслідків застосування озброєння, зокрема шляхом заборони зброї, яка за своєю суттю є невибірковою або призводить до надмірних страждань людей[232]. 

Хоча використання квадрокоптерів-дронів є законним, військові у Херсоні озброювали їх засобами ураження, зокрема забороненими міжнародним договором протипіхотними мінами та запалювальною зброєю, яка за своєю природою є невибірковою при застосуванні у населених районах.

Протипіхотні міни

Застосування протипіхотних мін є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, оскільки під час застосування такої зброї неможливо розрізняти цивільне населення й учасників бойових дій. Нерозміновані наземні міни призводять до міграції населення, перешкоджають постачанню гуманітарної допомоги та заважають сільськогосподарській діяльності. Конвенція про заборону протипіхотних мін 1997 року прямо забороняє застосування, накопичення запасів, виробництво та передачу протипіхотних мін будь-яким суб'єктом за будь-яких обставин[233]. 

Загалом Конвенцію про заборону протипіхотних мін ратифікували 165 країн, у тому числі й Україна[234]. Конвенція повністю забороняє застосування протипіхотних мін, також відомих як вибухові пристрої, що активуються жертвою, незалежно від того, чи вони були виготовлені промисловим чи кустарним способом з доступних матеріалів. Метод встановлення також не впливає на порядок застосування Конвенції про заборону протипіхотних мін. Протипіхотні міни ПФМ, або так звані «пелюстки» чи «метелики», зазвичай розкидають за допомогою літаків, ракет і артилерії, або ж запускають зі спеціальних транспортних засобів чи пускових установок. Їх встановлення за допомогою квадрокоптерів є новим методом, але скинуті з повітря дронами протипіхотні міни, зокрема міни ПФМ, так само підпадають під заборону Конвенції.

Росія не є учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін, але вона ратифікувала доповнений Протокол II про протипіхотні міни до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї (ККЗ) 1980 року[235]. Цей протокол містить менш суворі обмеження щодо використання протипіхотних мін, але Росія не дотримується навіть його вимог щодо «можливих запобіжних заходів» або кроків для ефективного недопущення цивільного населення до замінованих територій, зокрема встановлення огородження та попереджувальних знаків, здійснення попередження та моніторинг.

На зустрічі країн-учасниць ККЗ у листопаді 2024 року Україна зробила спільну заяву від свого імені та від імені 45 країн, в якій висловила серйозну стурбованість «невиконанням Росією своїх зобов'язань» за ККЗ «та її протоколами». У заяві зазначено: «Ми стурбовані повідомленнями про те, що російські збройні сили використовують дрони для скидання з повітря смертоносних протипіхотних мін ПФМ-1 та інших протипіхотних мін у густонаселених районах, де проживає багато цивільних осіб». У заяві наголошується, що «ці та інші дії лише посилюють страждання цивільного населення через постійні атаки Росії, внаслідок яких були зруйновані лікарні та інші заклади охорони здоров'я, школи, об'єкти енергетичної інфраструктури та водопостачання»[236]. 

Напади Росії з використанням дронів для скидання протипіхотних мін у Херсоні є невибірковими атаками, що порушують норми міжнародного права.

Запалювальна зброя

Застосування запалювальної зброї регулюється Протоколом ІІІ до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї 1980 року (ККЗ), який ратифікували 117 країн, зокрема Росія та Україна[237]. Протокол ІІІ забороняє використання скинутої з повітря запалювальної зброї у населених районах («місцях скупчення цивільного населення»)[238]. 

У Протоколі III запалювальна зброя визначена як така, що «призначена насамперед для підпалення об'єктів чи заподіяння опіків людям»[239]. Хоча визначення у Протоколі ІІІ було узгоджене ще до появи дронів, у ньому зазначено, що запалювальна зброя може набувати різних форм, включно з «контейнерами із запалювальними речовинами». З огляду на це, застосування скинутої з дронів запалювальної зброї у місцях скупчення цивільного населення в Херсоні, очевидно, було б порушенням Протоколу ІІІ.

Окрім регламентування застосування в місцях скупчення цивільного населення, Протокол III за будь-яких обставин забороняє використання запалювальної зброї в атаках на конкретних цивільних осіб або цивільні об'єкти.

Тому використання як Росією, так і Україною дронів для постачання запалювальних боєприпасів на поле бою викликає серйозне занепокоєння. Конструкція і деталі цієї системи були продемонстровані під час їх виготовлення, а також під час атак, зафіксованих на відео та фотографіях і викладених у соціальні мережі[240]. 

Норми міжнародного кримінального права

Воєнні злочини

Серйозні порушення норм міжнародного гуманітарного права, скоєні особами зі злочинним наміром, тобто навмисно або безрозсудливо, є воєнними злочинами. До воєнних злочинів, перелічених у положеннях Женевських конвенцій про «серйозні порушення» та у звичаєвому праві, належить широкий спектр правопорушень, зокрема, навмисні, невибіркові та непропорційні напади, що завдають шкоди цивільному населенню та цивільним об'єктам, катування та інші види жорстокого поводження, захоплення заручників та використання їх у якості «живого щита» тощо. Також до кримінальної відповідальності можна притягнути за спробу скоєння воєнного злочину та за пособництво, сприяння або підбурювання до скоєння воєнного злочину.

Росія використовує дрони для скоєння численних воєнних злочинів у Херсоні, зокрема умисних вбивств, навмисних атак на цивільні об'єкти, а також навмисних нападів на лікарні та інші заклади охорони здоров'я. Також дослідники Human Rights Watch дійшли висновку, що численні цілеспрямовані удари російських дронів по окремих мирних жителях і цивільних транспортних засобах є очевидною стратегією, основною метою якої є поширення терору серед цивільного населення. Причетні до операцій з використанням дронів також можуть бути притягнуті до відповідальності за пособництво та сприяння незаконним нападам.

Злочини проти людяності

Певні злочини, вчинені в рамках «широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення», можуть бути прирівняні до злочинів проти людяності. До таких злочинів можна віднести вбивство та інші антигуманні дії, що навмисно спричиняють сильні страждання або серйозні тілесні, психічні чи фізичні травми[241]. Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) визначає такий «напад, спрямований проти будь-якого цивільного населення» як лінію поведінки, що включає багаторазове вчинення діянь, визначених злочинами проти людяності, проти будь-якого цивільного населення в рамках проведення політики держави або організації, спрямованої на вчинення такого нападу, чи з метою сприяння реалізації такої політики[242]. Про таку політику може свідчити активне сприяння або заохочення державою чи організацією таких нападів, а в деяких ситуаціях – навмисна бездіяльність.

Human Rights Watch дійшла висновку, що атаки російських дронів на цивільних осіб у Херсоні являли собою вбивство або навмисне заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи завдання шкоди психічному або фізичному здоров'ю. Такі діяння здійснюються в рамках широкомасштабного нападу на цивільне населення в окремих районах Херсона, і, вочевидь, є частиною загальної російської політики щодо здійснення таких нападів. Таким чином, неодноразові атаки дронів російських збройних сил на цивільне населення в Херсоні становлять злочини проти людяності.

Кримінальна відповідальність та зобов'язання держав розслідувати злочини та притягати до відповідальності

Кримінальну відповідальність можуть нести причетні до воєнних злочинів або злочинів проти людяності особи, зокрема ті, хто їх планував, підбурював до вчинення або сприяв їхньому вчиненню. Крім того, командири та цивільне керівництво можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини або злочини проти людяності за принципом відповідальності командування, якщо вони знали або мали знати про скоєння воєнних злочинів або злочинів проти людяності кимось із своїх підлеглих та не вжили достатніх заходів для запобігання ним або покарання винних.

Усі держави зобов'язані розслідувати та здійснювати справедливе судове переслідування на своїй території осіб, причетних до скоєння воєнних злочинів або злочинів проти людяності.

Human Rights Watch не відомо про будь-які зусилля російського уряду спрямовані на проведення об'єктивного розслідування або припинення незаконних нападів на цивільних осіб, цивільні об'єкти чи інфраструктуру, задокументовані у цьому звіті, або надати компенсацію постраждалим від цих нападів.

У березні 2022 року прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) розпочав розслідування щодо ситуації в Україні на вимогу групи держав-учасниць МКС. Відтоді суд видав декілька ордерів на арешт російських посадовців, в тому числі президента Володимира Путіна, за серйозні злочини скоєні в Україні.

Окрім розслідування прокурора МКС, українські органи правопорядку також проводять власні розслідування кримінальних правопорушень, спираючись на доказову, технічну та оперативну допомогу урядів інших країн. Судові органи інших держав також відкрили кримінальні справи за фактами скоєних в Україні тяжких злочинів.

Відповідальність компаній за дотримання прав людини

Компанії мають зобов'язання щодо дотримання прав людини, викладені у Керівних принципах з питань бізнесу і прав людини, схвалених Радою ООН з прав людини у 2011 році. Відповідно до Керівних принципів, від компаній очікують, що вони вживатимуть запобіжних заходів для недопущення чи несприяння негативному впливу на права людини в межах своєї діяльності на світовому ринку та вживатимуть заходів у відповідь на такий вплив, коли він має місце.[243] Також компанії за допомогою своїх ділових відносин повинні прагнути пом'якшити або запобігти будь-якому негативному впливу, безпосередньо пов'язаному з їхньою діяльністю, продукцією та послугами[244].

Хоча Керівні принципи не мають обов'язкової сили, вони є важливою і широко визнаною настановою щодо обов'язків компаній у сфері прав людини[245]. Керівні принципи передбачають обов'язок компаній дотримуватися принципу належної обачності щодо дотримання прав людини, тобто запроваджувати процедуру оцінки, запобігання, пом'якшення та контролю за впливом компаній на дотримання прав людини. Компанії повинні здійснювати постійний моніторинг свого впливу на дотримання прав людини та впроваджувати механізми для усунення несприятливого впливу на права людини, який вони спричиняють або якому вони сприяють[246].

 

Подяка

Цей звіт підготували науковий співробітник відділу криз і конфліктів Робін Тейлор та асоційована директорка відділу криз, конфліктів та озброєння Белкіс Віллє. Старша фахівчиня відділу технологій, прав та розслідувань Екін Юрген, фахівці програмного напряму «Озброєння» та молодша дослідниця відділу Європи та Центральної Азії Ксенія Квітка зробили свій внесок в це дослідження та його написання. 

Головна редакторка відділу криз, конфліктів та озброєння Анага Нілакантан та директорка відділу криз, конфліктів та озброєння Іда Сойєр редагували звіт. Старша радниця з юридичних питань Ейшлінг Рейді здійснила його юридичний огляд. Заступник директора програмного напрямку Том Портеос здійснив його програмний огляд.

Студенти Digital Verification Corp Бард-колледжу, Берлін, здійснили аналіз відкритих джерел інформації.  

Розробка та підготовка візуальних матеріалів була здійснена інформаційною дизайнеркою цифрового відділу Лорою Наварро Солер. Цифрові моделі дронів були підготовлені Мартіною Марціняк.

З окремих питань консультації надали: заступниця директора відділу Європи та Центральної Азії Рейчел Денбер, молодша дослідниця відділу Європи та Центральної Азії Ксенія Квітка, заступниця директора відділу Європи та Центральної Азії Таня Локшина, старша дослідниця відділу Європи та Центральної Азії Юлія Горбунова, директорка з адвокації відділу Європи та Центральної Азії Іскра Кірова, директор відділу технологій, прав та розслідувань Сем Дабберлі, молодша спеціалістка відділу прав людей з інвалідністю Кароліна Козік, головна дослідниця з прав людей похилого віку Бріджит Сліп, головний дослідник відділу технологій, прав та розслідувань Зак Кемпбел, заступниця директора відділу Китаю Майя Вон, директорка представництва Human Rights Watch у Вашингтоні Сара Єгер, асоційована директорка програми міжнародного правосуддя Балкіс Джарра, головний дослідник та фахівець з питань адвокації відділу корпоративної відповідальності Джим Вормінгтон та старша дослідниця Глобальної ініціативи з охорони здоров'я Джулія Блекнер.

Звіт до публікації підготували головна фахівчиня відділу криз, конфліктів та озброєння Нія Найтон, фахівець з публікацій Тревіс Карр та старший координатор з видавничої роботи Фіцрой Гепкінс.

Висловлюємо подяку всім людям, які погодилися на інтерв’ю, незважаючи на глибинну травму, яку вони та їхні громади переживають через постійний страх перед атаками дронів. Висловлюємо особливу подяку Олексію Сандакову та Богдану Тимурі за допомогу в пошуку людей, яких ми інтерв’ювали, координацію роботи з ними та переклад їхніх історій.